Ранок 21 квітня в київському Хілтоні почався з конференції, влаштованої юрфірмою Aequo. Пролити світло на ринок угод поглинання і злиття юристам допомогли Ігор Билоусякий зараз обіймає посаду голови Фонду держмайна, і глава АМКУ Юрій Терентьев.
Керівний партнер ЮФ Aequo Денис Лисенко розповів про недавнє дослідження ринку M&A, яке його фірма провела спільно з Мergermarket. Досліджувався виключно стан справ в Україні з 2008 по 2016 рік. Загалом, статистика показала, що кількість угод M&A за останні декілька років значно скоротилося. Воно і не дивно, враховуючи економічну кризу і політичну нестабільність. Найбільш активним в угодах залишається фінансовий сектор, услід ньому йде споживчий сектор, далі - химиндустрия, транспорт. Досить цікавими експерти називають угоди в секторі медіа і телекомунікацій, а також АПК. Всього у 2015 році знаходилося 26 великих угод, а в 2016 доки тільки 4. Це смішні цифри, якщо порівнювати з 2012 роком, коли таких угод була рекордна кількість - 87. Але, як відмітила партнер ЮФ Aequo Ганна Бабич: "Гірше вже не буде, тому залишається рухатися вперед до змін".
Пан Лисенко, у свою чергу, прогнозує хвилю консолідації банківського сектора на тлі тих, що розробляються Нацбанком з НКЦБФР процедур по злиттю. Очікується активність в секторі енергетики у зв'язку з недавніми газовими реформами, а також в хімічній промисловості.
Серед причин укладених угод експерти називають поліпшення регуляторного клімату, реструктуризацію і фінансовий тиск на компанії.
"Більшість угод полягають "під водою", тому ми про них не знаємо" - переконаний Ігор Билоус. Чиновник розповів про плани по приватизації, відмітивши, що законодавча база зараз в цьому напрямі перероблена і розробляються нові необхідні зміни. Зокрема, внесені зміни до Закону про приватизацію, схвалені нові методики і графіки. Великі надії покладаються на законопроект, що обмежує кількість підприємств, заборонених до приватизації. Всього заплановано приватизовувати 450 об'єктів (30 великих держпідприємств, 50 середніх, інші - малі).
Глава Фонду держмайна відмітив: "Інвестори чекають приватизацію великих українських компаній, і уряд розуміє роль інвестицій в процвітанні країни. Це виграшна ситуація для обох сторін".
Вже складений перелік держпідприємств, що підлягають ліквідації, - близько 1700. Півтори тисячі підприємств, за словами пана Билоуса, з метою подальшої приватизації треба перевести від міністерств і відомств до Фонду держмайна, але цей процес саботується з боку держапарату. Досі держава не визначилася із стратегією для великих компаній, хоча відповідна концепція вже розроблена приватним сектором. Билоус розповів, що програма приватизації охоплює від 3 до 5 років мінімум. Цей процес відбуватиметься, виходячи з досвіду Сінгапуру, Швеції, Азербайджану, Казахстану. Спочатку проводиться звичайний аукціон, якщо підприємство не продається, то воно дешевшає і передається на електронний аукціон, а далі - голландський аукціон. З 1 вересня за цією схемою почнеться приватизація обленерго. А вже у кінці липня Фонд держмайна розраховує закрити угоду з продажу 99,6% акцій Одеського припортового заводу. "Ми витратили майже 1 мільйон доларів на технічну підготовку ОПЗ" - розповів Билоус. Представники Фонду разом з радником по приватизації заводу на даний момент виконали підготовку компанії до проведення перетворень, екологічний аудит, розробили управлінський звіт і розіслали коротку інформацію про ОПЗ потенційним покупцям.
Чого бізнесу чекати від Антимонопольного комітету, розповів його голова Юрій Терентьев. До останніх новацій Комітету чиновник відніс обмеження причин для відкриття справи об концентрації, обов'язкову публікацію рішень АМКУ про відкриття такої справи. Також зараз підприємства можуть спокійно звертатися в Комітет для консультацій, навіть до подачі заяви на концентрацію.
По словах Терентьева, зараз АМКУ як ніколи відкритий для діалогу з бізнесом. Суб'єкти ринку можуть поділитися думкою відносно концентрації (у спеціальному розділі на сайті АМКУ), а також дізнатися про розгляд своєї справи, написавши на e - mail департаменту по концентрації або подзвонивши на гарячу лінію АМКУ. Позитивним моментом є скорочення терміну розгляду справи до 180 днів і розробка нового положення про концентрацію. Проект положення вже є на сайті АМКУ (якщо не знайдете його там, то відповідне посилання розміщене також на сторіночці пана Терентьева у Фейсбуке). Серед переваг проекту Терентьев виділив:
- впровадження вимог до заяв про дозвіл на концентрацію за спрощеною процедурою;
- зменшення об'єму інформації і документів, які повинні подаватися заявниками з метою отримання дозволів за загальною процедурою;
- розширення і систематизація вимог до економічного обгрунтування концентрації (дозволить Комітету усебічно досліджувати вплив концентрації на конкуренцію);
- відсутність вимоги подавати інформацію за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення;
- істотне обмеження випадків, в яких заявниками подаються засновницькі документи, інформація про керівників і пов'язаних осіб, інформація про діяльність на ринку суб'єктів господарювання і тому подібне
Впродовж місяця бізнес зможе внести до цього проекту свої зауваження і пропозиції, також очікуються коментарі міжнародних експертів. "Прозорість, конструктивна комунікація з бізнесом і поліпшення конкуренції - головні пріоритети Антимонопольного комітету", - підсумував пан Терентьев.
Кристина Головко, ЮРЛИГА
Фото: Юридична газета
