Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 6 квітня 2016 року розглянув справу № 6-77цс16 за позовом юрособи, що отримала право вимоги за договором поступки права вимоги до юрособи - боржника за договором купівлі-продажу цінних паперів і фізособою - поручителем про стягнення заборгованості.
При розгляді була сформована наступна правова позиція.
Відповідно до статті 16 ГПК не допускається об'єднання в одно виробництво вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлене законом.
Оскільки не допускається об'єднання в одно виробництво вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлене законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, що відносяться до цивільної юрисдикції і відмовляє у відкритті провадження у справі про вимоги, розгляд яких проводиться за правилами іншого виду судочинства.
Вирішуючи позов суди вказаних вимог закону не врахували, безпідставно прийняли до виробництва суперечку, що виникла між юридичними особами і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, розглянули його разом з вимогами, які вирішуються в порядку цивільного судочинства.
До такого ж висновку ВСУ прийшов при перегляді справи № 6-1737цс15.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
