Опублікована постанова Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6-1790цс15 за позовом вкадчика до банку (співробітником якого був викрадений депозит) про відшкодування моральної шкоди. Сума вкладу і плата за користування депозитом були стягнуті з банку рішенням суду 2014 року. Пропажа вкладу виявилася в 2009 році.
ВСУ дійшов висновку, що позивач не має права на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з неповерненням банком грошових коштів, переданих на депозит.
Так, правовідношення по укладенню договору банківського вкладу регулюються параграфом 3 глави 71 ГК.
Відповідно до статті 1058 ГК за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), яка поступила, зобов'язується повернути суму вкладу і виплатити відсотки на неї або дохід в іншій формі на умовах і в порядку, встановлених договором.
Отже, банківський вклад (депозит) - це засоби в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних началах на певний термін зберігання або без вказівки такого терміну, що підлягають виплаті вкладникові відповідно до законів України і умов договору (стаття 2 Закону "Про банки і банківську діяльність").
Враховуючи викладене, грошові кошти, передані вкладником в готівковій формі, приймаються і враховуються на іменному вкладному (депозитному) рахунку, при цьому банк придбаває право власності на грошові кошти. У свою чергу банк використовує ці засоби на власний розсуд, здійснюючи активні і пасивні операції, а у вкладника є пряме право вимоги до банку про повернення вкладу.
Таким чином, будь-які неправомірні дії відносно грошових коштів, що знаходяться у банку на депозитних рахунках фізичних осіб є неправомірними діями відносно засобів банку і тягнуть відповідальність за неправомірні дії відносно майна юридичної особи.
У цій справі позивач посилався також на те, що йому нанесений моральна шкода у зв'язку з неповерненням банком його депозитного вкладу. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову апеляційний суд, з укладенням якого погодився суд касаційної інстанції, виходив з того, що не нормами чинного законодавства ні договором не передбачено право позивача на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з неповерненням банківського вкладу. Погоджуючись з виводами суду апеляційної і касаційної інстанції Судова палата у цивільних справах ВСУ виходила з того, що спірні правовідносини виникли з договору банківського вкладу. Відповідно до частини четвертої статті 611 ГК моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов'язань в договірних правовідносинах у разі встановлення такої відповідальності законом або договором. Поняття моральної (немайнового) шкоди і порядок його відшкодування визначається статтею 23 ГК. Зокрема, підставами для відшкодування моральної шкоди можуть бути порушення майнових, особистих немайнових прав особи, а також зобов'язань у випадках, передбачених договором або законом.
Суперечки про відшкодування заподіяного фізичній або юридичній особі моральної (немайнового) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на його відшкодування безпосередньо передбачене нормами Конституції або витікає з її положень; у випадках, передбачених Цивільним кодексом і іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за спричинення моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, що підпадають під дію Закону "Про захист прав споживачів" чи інших законів, регулюючих такі зобов'язання і передбачаючих відшкодування моральної (немайнового) шкоди.
Статтею 4 Закони "Про захист прав споживачів" передбачено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, що реалізовується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової і моральної шкоди, заподіяної внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
Тобто, ні чинним законодавством ні договором, ув'язненим між сторонами не передбачено право позивача на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з неповерненням банком грошових коштів переданих на депозит, а тому виводи судів апеляційної і касаційної інстанцій про відмову в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди на цих підставах є правильними.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
