СУДОВА ПРАКТИКА
ВАСУ підтримав позицію платників податків в справах про стягнення ПДВ з бюджету
У справі №До/800/44985/15 Вищий адміністративний суд України (далі - "ВАСУ") визнав, що позовна вимога про стягнення суми невідшкодованого ПДВ з державного бюджету є належним способом захисту прав платника податків.
Примітно, що виведення ВАСУ в цій справі не узгоджується з позицією Верховного Суду України, який в справі №21-881а15 від 16.09.2015г. сформулював правову позицію, згідно якої судам слід лише зобов'язувати державний орган надати укладення з інформацією про суми відшкодування замість присудження сум грошових коштів до стягнення з державного бюджету.
ВАСУ визнав, що саме стягнення невідшкодованих сум ПДВ з бюджету може бути ефективним способом захисту прав платника податків, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, в справах "Чахал проти Великобританії" і "Афанасьев проти України"). В той же час, ВАСУ відмітив, що надання укладення про суму відшкодування "не забезпечує погашення заборгованості держави перед [платником податків], і тому сприяє лише частковому відновленню порушеного права".
Також ВАСУ підкреслив, що присудження платникові податків невідшкодованих сум ПДВ з бюджету не означає перебирання судом "дискреційних повноважень" податкових і казначейських органів, а є власне реалізацією судом компетенції по відновленню порушеного права платника податків.
Відмітимо також, що в аналогічній справі ВАСУ вказав на те, що підзаконними актами прямо передбачена можливість прийняття на користь платника податків судового рішення безпосередньо про стягнення сум бюджетного відшкодування ПДВ (справа №До/800/36745/15).
(Визначення Вищого адміністративного суду України від 04 лютого 2016 року в справі №До/800/44985/15; Визначення Вищого адміністративного суду України від 09 лютого 2016 року в справі №До/800/36745/15)
До питання про "власника бенефіціара" у разі виплат заборгованості по роялті на користь іноземної компанії
У справі №До/800/24599/15 ВАСУ прийняв рішення на користь платника податків і визнав статус бенефіціара іноземної компанії - минулого власника торгової марки.
Згідно з обставинами справи, іноземний власник торгової марки видав ліцензію на її використання українському платникові податків, але отримав роялті від українського платника податків вже після того, як продав торгову марку іншої компанії.
ВАСУ встановив, що український платник податків здійснив платіж на погашення заборгованості по роялті, яка виникла в попередніх періодах. ВАСУ також встановив, що впродовж цих попередніх періодів саме цей нерезидент володів правами на ТМ. Враховуючи вказані обставини справи, ВАСУ визнав іноземну компанію власником бенефіціара і відмінив донарахування по податку на прибутки нерезидентів.
(Визначення Вищого адміністративного суду України від 09 лютого 2016 року в справі №До/800/14599/15)
Індивідуальна податкова консультація про необхідність складання двох податкових накладних у разі збиткових експортних операцій скасована судом
У справі №До/800/47756/15 ВАСУ дійшов висновку, що нормами податкового законодавства не передбачений обов'язок платника податків складати дві податкові накладні у разі здійснення експортних операцій за цінами нижче за собівартість.
Що стосується експорту за цінами нижче за собівартість, українські податкові органи вимагають складання платниками податків двох податкових накладних : 1) на суму фактичної ціни операції (із застосуванням нульової ставки ПДВ), і 2) на суму перевищення собівартості над фактичною ціною (із застосуванням 20% ПДВ).
ВАСУ відмітив, що до бази оподаткування слід застосовувати єдину ставку ПДВ (для експортних операцій - нульову ставку). При цьому ВАСУ підкреслив, що нормами НКУ не передбачено такої окремої складової бази ПДВ як "перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів над фактичною ціною постачання (експорту) ".
В той же час ВАСУ нагадав, що податкові наслідки здійснення експортних операцій за цінами нижче за собівартість повинні визначатися у тому числі з урахуванням наявності ділової мети. Зокрема, у разі відсутності такий, платник податків втрачає право на податковий кредит. Проте, навіть в цьому випадку база оподаткування ПДВ не підлягає збільшенню.
(Постанова Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2016 року в справі №До/800/47756/15)
Андрій РеунКерівник практики вирішення податкових суперечок КПМГ в Україні
ПОДАТКОВІ НОВАЦІЇ
Податкове роз'яснення про включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі винагороди (бонуса, мотиваційних виплат) дистриб'юторові за виконання плану продажів
У Листі Державної фіскальної служби України ("ГФСУ") від 2 березня 2016 року № 4744/6/99-99-19-03-02-15 "Про виплату продавцем винагороди (бонуса, мотиваційних виплат) дистриб'юторові за досягнення відповідних показників і виконання плану продажів, а також віднесення сум ПДВ, сплачених у складі винагороди (бонуса, мотиваційних виплат), до складу податкового кредиту" податківцями роз'яснений порядок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі винагороди (бонуса, мотиваційних виплат) дистриб'юторові за виконання плану продажів.
Зокрема, ГФСУ відмічає, що мотиваційні і стимулюючі виплати (премії, бонуси, інші заохочення), що сплачуються офіційним дистриб'ютором (постачальником продукції (робіт, послуг), у тому числі, за точність закупівельних прогнозів, виконання погодженого плану закупівель, дотримання асортименту товарів), стимулюють збут продукції (робіт, послуг) і визначаються як плата за маркетингові послуги.
Таким чином, мотиваційні і стимулюючі виплати (премії, бонуси, інші заохочення) є компенсацією вартості маркетингових послуг, які є об'єктом оподаткування ПДВ і передбачають наступні податкові наслідки :
дистриб'ютор зобов'язаний визнати податкові зобов'язання виходячи з суми отриманих мотиваційних і стимулюючих виплат (премій, бонусів, інших заохочень) від продавця і скласти і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних ("ЕРНН") податкову накладну;
продавець отримує право на формування податкового кредиту при оплаті мотиваційних виплат (премій, бонусів, інших заохочень) дистриб'юторові (за умови реєстрації в ЕРНН податкової накладної, складеної дистриб'ютором).
Роз'яснення відносно курсових різниць при перерахунку зобов'язань засновників при формуванні статутного капіталу
Відповідно до Листа ГФСУ від 4 березня 2016 року №4881/6/99-99-19-02-02-15 "Про відображення в податковому обліку курсових різниць, що виникають в результаті перерахунку зобов'язань засновників при формуванні статутного капіталу", податковим законодавством не передбачені коригування фінансового результату до оподаткування на курсові різниці, що виникають в результаті перерахунку зобов'язань засновників при формуванні статутного капіталу.
Таким чином, курсові різниці, що виникають в результаті перерахунку зобов'язань засновників при формуванні статутного капіталу, відбиваються відповідно до правил бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.
Роз'яснення про надання підтвердження фінансової надійності перестраховочными брокерами-нерезидентами
Згідно роз'яснення, наданого ГФСУ в листі від 2 березня 2016 року № 4540/6/99-99-19-02-02-15, при виплаті страхових внесків і здійсненні страхових виплат на користь нерезидента перестраховочный брокер може скористатися ставкою оподаткування 0 відсотків, якщо рейтинг фінансової надійності (стійкості) страховика і перестрахувальника-нерезидента, з яким укладений договір перестраховки, відповідає вимогам, встановленим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі "Комісія")
Такий перестраховочный брокер надає підтвердження рейтингу фінансової надійності відповідно до порядку, встановленого Комісією :
Рейтинг підтверджується шляхом представлення Комісії декларації за формою згідно з Додатком до Розпорядження Комісії № 2885 від 3 грудня 2014 року, а в податкові органи - відповідно до вимог законодавства;
Також, до Декларації додається копія джерела інформації (веб-сторінки з офіційного сайту і сторінки з бюлетеня рейтингового агентства), де міститься інформація про рейтинг;
Декларація подається в Комісію не пізніше, ніж в десятиденний термін після укладення договорів перестраховки із страховиками (перестрахувальниками) нерезидентами.
Варто відмітити, що у разі, якщо страховики і перестрахувальники-нерезиденти мають реєстрацію і місцезнаходження в офшорній зоні або державі, що не бере участь в міжнародній співпраці у сфері запобігання і протидії легалізації прибутків, отриманих злочинним шляхом і фінансуванню тероризму, рейтинги фінансової надійності (стійкості) таких страховиків і перестрахувальників-нерезидентів вважаються невідповідними рівню необхідної платоспроможності.
Законопроект про захист прав сільськогосподарських платників податків
Комітетом ВР був підтриманий і рекомендований до прийняття за основу законопроект № 3851-1 "Про внесення змін до Податкового кодексу України відносно захисту прав платників податку на додану вартість", основною нормою якого є збереження спеціального режиму ПДВ для виробників сільгосптоварів до 1 січня 2018 року.
Затверджена нова форма і порядок заповнення податковою накладною
Згідно з наказом Міністерства фінансів України № 1307 "Про затвердження форми податковою накладною і Порядку заповнення податковою накладною" від 31 грудня 2015 року, нова форма податкової накладної і порядок її заповнення, яка враховує останні зміни в Податковому кодексі України ("НКУ"), застосовується з 1 квітня 2016 року.
Роз'яснення відносно порядку подачі постійним представництвом нерезидента декларації по податку на прибуток і фінансової звітності
У листі ГФСУ № 5712/6/99-99-19-02-01-15 від 16 березня 2016 року про необхідність подачі декларації по податку на прибуток і фінансової звітності постійним представництвом нерезидента ГФСУ відмічає, що постійне представництво подає в контролюючий орган:
чи Податкову декларацію по податку на прибуток підприємства, якщо розрахунок податкових зобов'язань по податку на прибуток здійснюється відповідно до р. ІІ Порядку розрахунку податкових зобов'язань по податку на прибуток нерезидентів, що здійснюють діяльність на території України через постійне представництво, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.06.2013 № 610 (далі - "Порядок");
чи Розрахунок прибутку оподаткування і податку на прибуток нерезидента на підставі складання відособленого балансу фінансово-господарської діяльності, якщо розрахунок податкових зобов'язань по податку на прибуток здійснюється відповідно до р. ІІІ Порядку;
чи Розрахунок прибутку оподаткування і податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється контролюючим органом, якщо розрахунок податкових зобов'язань по податку на прибуток здійснюється відповідно до р. IV Порядку.
Крім того, постійне представництво разом з податковою звітністю по податку на прибуток представляє відповідну фінансову звітність, передбачену п. 46.2 ст. 46 НКУ.
Введено електронне адміністрування реалізації палива
З 1 березня 2016 року діє система електронного адміністрування реалізації палива.
Відповідно до пп. 212.1.15 НКУ, суб'єкти господарювання, які реалізують паливо, відносяться до платників акцизного податку і підлягають обов'язковій реєстрації платником податку до початку реалізації пального.
НКУ передбачає адміністративну відповідальність за здійснення суб'єктом господарювання операцій по реалізації палива без реєстрації платником акцизного податку. Такі дії спричиняють за собою накладення штрафу на юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.
Штрафи за порушення термінів реєстрації акцизних накладних складають від 2 до 50% (ст.120-2 НКУ).
При реалізації палива продавець зобов'язаний скласти в електронному вигляді акцизну накладну і надати її покупцеві. Акцизні накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Затверджений Порядок ведення Єдиного реєстру акцизних накладних
Постановою Кабінету Міністрів України №114 від 24 лютого 2016 року "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних" ("Постанова"), затверджений порядок ведення Реєстру акцизних накладних, які складаються при реалізації палива.
Оскільки з 1 березня 2016 року діє система електронного адміністрування реалізації палива, яка передбачає введення акцизної накладної як обов'язкового електронного документу, затверджена Постанова визначає механізм реєстрації акцизних накладних, які повинні складатися при здійсненні будь-яких операцій по реалізації палива на внутрішньому ринку.
Також в постанові визначений порядок складання розрахунку коригування до акцизної накладної, накладення електронних цифрових підписів, причини неприйняття акцизної накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі, порядок формування запитів платника в ГФСУ і інше.
Звільнення від штрафних санкцій відносно оскарження податкових повідомлень-рішень
Міністерство фінансів в Наказі від 10 лютого 2016 №40 затвердило порядок звільнення від штрафних (фінансових) санкцій платників податків, прибутки або операції яких не перевищують 20 млн. грн. за попередній звітний період, і які прийняли рішення про неоскарження податкового зобов'язання, нарахованого податковим органом. Такі платники податків можуть скористатися затвердженим порядком в період дії п.35 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних Положень НКУ, якщо сума зобов'язання визначена контролюючим органом уперше впродовж року по тих же податках або зборах.
Платник податків повинен сплатити суму за зобов'язанням впродовж 10 календарних днів, що йдуть за днем ??вступу податкового повідомлення-рішення. Рішення про відміну штрафних санкцій приймається впродовж 10 календарних днів з дня сплати податкового зобов'язання, а платникові податків повідомляється про відміну штрафних санкцій не пізніше 5 робочих днів, що йдуть за днем ??відміни.
Також відміна штрафних санкцій не є основою для відгуку повідомлення-рішення і, у разі відміни санкцій, сплачене податкове зобов'язання не підлягає оскарженню.
Оксана ОлеховаСтарший менеджер Групи міжнародного оподаткування КПМГ в Україні
Андрій КрякушинСтарший консультант Групи міжнародного оподаткування КПМГ в Україні
