Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 16 березня 2016 року при розгляді справи № 6-323цс16 сформував наступну правову позицію.
Положення Закону "Про іпотеку" застосовуються до зобов'язань, виконання яких забезпечене іпотечним майном. До інших зобов'язань, не забезпечених іпотекою, застосовується Закон "Про старанне виробництво" і Тимчасове положення про порядок проведення публічних торгів по реалізації заарештованого майна .
У справі, що переглядається, до спірних правовідносин підлягає застосуванню норма статті 45 Закону "Про іпотеку", по якій можна провести торги за наявності одного учасника.
По сенсу пункту 3.11 Тимчасового положення спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувач і боржника про дату, час, місце проведення публічних торгів, а також про стартову ціну реалізації майна.
Отже, при розгляді питання про дотримання при проведенні торгів положень пункту 3.11 Тимчасового положення суди повинні встановити, чи було письмово повідомлений, зокрема, боржник про дату, час, місце проведення публічних торгів і про стартову ціну, по якій майно пропонується до продажу.
Проте, сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення публічних торгів не може бути основою для визнання таких торгів недійсними. Головна умоваяке має бути встановлене судами, ця наявність порушень, які могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні публічних торгів має бути присутнім порушення прав і законних інтересів особи, що їх оспорює, способом захисту яких є визнання публічних торгів недійсними.
Відзначається, що відповідно до статті 33 Закони "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, старанному напису нотаріуса або згідно з угодою про задоволення вимог іпотекодержателя.
Таким чином, норми Закону "Про старанне виробництво" дозволяють держвиконавцеві передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка виходить із забезпечених іпотекою зобов'язань, за наявності рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, старанного напису нотаріуса або згідно з угодою про задоволення вимог іпотекодержателя при наступних умовах:
- відсутність у боржника якого-небудь іншого майна, на яке можна в першу чергу обернути стягнення;
- наявність заборгованості виняткова перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом "Про іпотеку".
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
