28 березня 2016 року у Будинку Союзу письменників України відбувся круглий стіл "Готуємося до дня ІТ в парламенті" у рамках якого обговорили необхідність ухвалення фундаментальних законів, які дозволять чітко визначити подальші кроки розвитку IT галузі. Захід відбувся за ініціативою Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації і зв'язку, а також за підтримки Українського центру сприяння інвестиціям і торгівлі і Американської торгової палати в Україні.
У роботі круглого столу взяли участь Олександр Данченко, Глава Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації і зв'язку, Дмитро Шимкив, Заступник Глави Адміністрації Президента України, Елліна Шнурко-Табакова, Голова Правління Асоціації підприємств інформаційних технологій України і багато інших впливових представників бізнесу і громадськості. Модератором заходу виступила Тетяна Слипачук, Глава Правління Українського центру сприяння інвестиціям і торгівлі (ITFC).
У рамках заходу учасники обговорили ряд законопроектів, зокрема, "Про електронні комунікації" (№3549-1), "Про доступ до інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики для розвитку телекомунікаційних мереж" (№4159), "Про радіочастотний ресурс", "Про кібернетичну безпеку" і "Про внесення змін до деяких законів України (відносно обробки інформації в системах хмарних обчислень) " (№4302). А саме - як їх реалізувати, щоб вони працювали, а не залишилися черговими пропозиціями на законодавчому рівні?
"Потрібні системні зміни", - упевнений Олександр Данченко, Глава Комітету з питань інформатизації і зв'язку. - Він відмітив, що ці п'ять законопроектів повинні в корені змінити галузь і відкрити друге дихання, адже законодавство у сфері інформаційно-комунікаційних технологій не мінялося впродовж останніх 20 років. "А зміни, які вносилися близько 12 років тому, були швидше лобістськими, чим системними". Крім того, пан Данченко відмітив, що не менш важливим в цьому контексті є впровадження адміністративної реформи галузі, адже в державі немає органу виконавчої влади, який би міг імплементувати вищезгадані закони.
У свою чергу, заступник глави Адміністрації Президента України Дмитро Шимкив підтвердив, що саме технології забезпечують прозорість, ефективність діяльності влади і нормальний діалог з громадськістю. "Хмарні технології б'ють по руках корупціонерів" - додав він, посилаючись на досвід проекту Prozorro. IT- галузь є надзвичайно серйозним пластом економіки, адже вона росте на 25% впродовж року, формує ВВП (майже 4%). Окремо пан Шимкив акцентував увагу на зацікавленість українським IT- ринком з боку міжнародних партнерів. Адже якщо говорити про інвестиції - це 90 тисяч IT фахівців (№1 в Європі), 1000 IT- сервісних компаній, більше 100 центрів дослідження і розробки. Крім того, багато компаній світового масштабу проводять дослідження і розробки саме в Україні. Також пан Шимкив окремо зупинився на тому, що закон про електронних комунікації надає спрощення початку діяльності на ринку телекомунікацій, відміну ліцензування певних видів діяльності і мінімізує втручання регуляторів. Він підкреслив, що іноді навіть хороші закони повністю нівелюються підзаконними нормативно-правовими актами.
"Без ідеології інформаційного суспільства впровадження технологій не відбудеться - висловила свою думку Елліна Шнурко-Табакова, Голова Правління Асоціації підприємств інформаційних технологій України. Вона відмітила, що ринок, який впроваджував у бізнесі багато різних рішень оптимізації ефективності процесів, і є провайдером змін і реформ для держави. "Є безліч закритих даних, які знаходяться в кам'яному столітті і їх треба забезпечити сучасними рішеннями і модернізацією закону" - відмітила вона, коментуючи представлений минулого тижня законопроект №4302. У справах державного значення, коли треба приймати оперативні і гнучкі рішення, країна на цьому етапі так діяти не в змозі - в контексті збору і поширення інформації, кибератак, різних рівнів державної таємниці.
Пані також Шнурко-Табакова відмітила, що існує величезна кількість сучасних технологій, що допомагають використовувати хмарні технології, передачу даних, захищені канали в захищених сховищах з урахуванням тієї специфіки, яка потрібна в кожному окремому питанні. І це ні в якому разі не повинно залежати від людського чинника або непрозорості при формуванні.
"Згідно із стратегією кіберзахисту, ми створюємо Єдиний ЦОД резервного зберігання усіх реєстрів в одному місці - продовжила тему кібербезпеки і використання хмарних обчислень Тетяна Попова, член правління Інтернет-асоціації України. - Ми з цим боролися усією галуззю ще після Помаранчевої революції. Що це таке? Це одна точка зберігання усіх реєстрів і хтось один буде це, цікаво, контролювати"?.
Віктор Валеев, директор Асоціації "IT України"відмітив, що має бути інвестиційна стратегія розвитку держави - це стратегія, в якій робиться стрес-тест для кожної галузі; коли дивляться, як те або інше законодавство, і ті або інші зміни, до Податкового кодексу (приміром) впливатимуть на кожну галузь. І хоча це здається елементарним, український уряд сьогодні цього не розуміє.
Про те, що потрібно займатися кібербезпекою, а не безпекою інформації, сказав і Валерій Фищук, директор департаменту з питань взаємодії з державними структурами Cisco. Адже мета у сучасного хакера - не вкрасти інформацію, у більшості випадків це бажання контролювати, змінювати її, впливати на систему або країну.
"Хмарні технології точно можна використовувати для обробки навіть секретної інформації, але з певними технологічно-організаційними заходами, які забезпечать можливість це зробити і зберегти. Так, це вимагає софтвер і ці вимоги завищені, але це можливо зробити" - поділився своєю думкою Олександр Баранов, керівник наукового центру Національної академії правових наук України. Також він відмітив необхідність створення окремого профільного міністерства - "хоч би тому, що за законодавством України саме міністерства формують політику. Потрібні люди, які розуміють, що відбувається в країні. А інакше ми сьогодні пишемо закони, які вже відстають! Ми повинні мати модель бачення, як соціум розвиватиметься, що йому потрібне, і вже під цю модель створювати закони, регулюючі майбутні стосунки", - сказав він.
В той же час, експерт по кібербезпеці Анатолій Дробаха відмітив, що в нормативній базі тільки одно зміна: інформацію службового користування замінили на службову інформацію. А то, що захист персональної інформації де-факто регулюється майже так само, як секретна інформація - просто зупиняє розвиток галузі. "В якості прикладу можемо говорити про захист інформації в системі Prozorro, яка повинна переїжджати з Amazon в Україну" - додав він.
Також до дискусії приєдналися представники провідних національних і міжнародних компаній, серед яких Київстар, Укртелеком, Cisco, IBM Україна, lifecell, Microsoft Україна, Miratech і інші.
Підводячи підсумки круглого столу, модератор заходу Глава Правління Українського центру сприяння інвестиціям і торгівлі Тетяна Слипачук підкреслила, що саме головне - це те, що усередині індустрії існує загальне розуміння того, що реальних результатів можна досягти при конструктивному підході усіх сторін - і влади, і бізнесу, і громадськості. Усе це стимулюватиме впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в соціально-економічну сферу країни. Вона підкреслила, що незважаючи на сьогоднішні реалії, не варто відкидати ідею створення IT- міністерства в перспективі. "Точковими змінами існуючих усередині індустрії проблем не вирішити. Тоді як є загальні проблеми, які об'єднують учасників різних індустрій, - пов'язані з податками, змінами фінансової політики, регуляторними базами". Пані Слипачук називає доцільним створення єдиного центру з цих питань, адже якщо до Парламенту потрапляють проекти, які кожна індустрія "розкручує" у свою сторону, це створює глобальний негативний ефект.
Інформаційна підтримка заходу - Асоціація "IT України".
