Верховний Суд України на засіданні Судової палати у гражданскми справах 17 лютого 2016 року розглянув справу № 6-1500цс15 за позовом сестри до двох сестер про визначення порядку користування трикімнатною квартирою, усуненні перешкод в користуванні квартирою і зустрічним позовом двох сестер про визнання права власності. Конфлікт виник після смерті їх матері.
Відповідно до статті 358 ГК право загальної пайової власності здійснюється співвласниками по їх згоді. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння і користування тієї частини загального майна в натурі, яка відповідає його долі в праві загальної пайової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються загальним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Ця стаття свідчить про те, що первинне значення у врегулюванні стосунків між співвласниками має домовленість. Очевидно, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. В той же час, при виникненні конфліктної ситуації, що робить неможливим добровільне встановлення порядку користування загальним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд.
При здійсненні права власності співвласниками відносно загального майна треба враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна доля у праві власності на загальне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в об'ємі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не доля в загальному майні, а доля в праві власності на це майно. Визнання за кожним із співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної долі використовується при розділі загального майна в натурі у разі припинення його загального правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ГК при встановленні співвласниками порядку користування загальним майном в натурі згідно з розмірами тих, що належать їм долею.
Таким чином, треба розмежовувати порядок ділення загальної власності з метою припинення такого його режиму і порядок встановлення користування загальним майном.
Оскільки спірні правовідносини не торкаються розподіли майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим зберігається, суд виділяє в користування сторонам суперечки в натурі долі, адекватні розміру їх доль в праві власності на загальне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних об'ємах від відповідності реальних частин ідеальним у зв'язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не міняє розміру доль співвласників в праві власності на загальне майно, не зачіпає їх прав як власників.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
