Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 16 грудня 2015 року розглянув справу № 6-2216цс15 за заявою первинного позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду (2004 року) по позову до юрособи (відкритому акціонерному товариству) про зобов'язання виконати умови договору трудової участі, по зустрічному позову про визнання пункту договору трудової участі недійсним.
При розгляді була сформована наступна правова позиція.
По сенсу статті 14 ГПК при набиранні законної сили рішення воно є обов'язковим до виконання на усій території України, а державна старанна служба як єдиний орган примусового виконання зобов'язана прийняти усі необхідні заходи для його виконання.
У частині першої статті 36 Закону "Про старанне виробництво" вказано, що у виняткових випадках за наявності обставин, що утрудняють виконання рішення або роблять його неможливим, держвиконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав старанний документ, із заявою про відстрочення або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Така ж норма міститься і в статті 373 ГПК.
Поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується в старанному виробництві. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст здійснення старанних дій держвиконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації і здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ГК. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів по реалізації рішення у разі неможливості його виконання в раніше встановлений спосіб.
У цій справі задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання суспільства виконати умови договору трудової участі і умови колективних договорів, забезпечивши позивача і членів його сім'ї квартирою, на зобов'язання придбати за засоби суспільства квартиру з наступною передачею житла для проживання особі і членам його сім'ї фактично міняє рішення суду по суті і спосіб захисту, передбачений статтею 16 ГК. Рішенням райсуду від 2004 року (про зміну способу якого просив позивач) ВАТ зобов'язано виконати умови договору трудової участі від 28 вересня 1992 року і колективних договорів за 1995 - 2000 роки, забезпечивши позивача і членів його сім'ї трикімнатною квартирою відповідно до вимог житлового законодавства в певному будинку. Вказаний в рішенні будинок був переданий в комунальну власність, отвечик будівництвом не займається, житлового фонду не має.
ВСУ роз'яснив, що в справі, що переглядається, суд касаційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду, оскільки цим буде змінено само рішення суду по суті, а не спосіб його виконання, правильно застосувавши при цьому норми статті 373 ГПК, частини першої статті 36 Закону "Про старанне виробництво".
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
