Нацбанк вніс зміни в положення про застосування заходів дії. Про це говориться в постанові від 10 листопада 2015 року № 778.
Рішення про застосування міри дії приймає Правління Нацбанку або Комітет з питань нагляду. Факт здійснення банком ризикованої діяльності також встановлює Правління Нацбанку або Комітет з питань нагляду.
Національний банк має право зробити висновок про здійснення банком ризикованої діяльності на підставі результатів аналізу звітності банку, за результатами банківського нагляду, перевірок дотримання банками вимог валютного законодавства або законодавства з питань финмониторинга.
Ознаками здійснення банком ризикованої діяльності, зокрема, можуть бути:
1) здійснення банком операцій, що не мають очевидної економічної доцільності;
2) здійснення непрямого кредитування пов'язаних з банком осіб;
3) неувімкнення в перелік пов'язаних з банком осіб, які мають ознаки зв'язаності з банком, і з якими банк здійснює операції прямо або побічно;
4) здійснення операцій з цінними паперами, що мають ознаки фіктивності;
5) використання банком фінансових інструментів, що призводить до штучного поліпшення фінансового результату банку або викривлення його звітності;
6) дострокове повернення термінових засобів, притягнених від пов'язаних з банком осіб;
7) одноразове грубе або систематичні порушення банком законодавства у сфері готівкового звернення.
Обов'язок довестищо в діях клієнта або банку немає ознак здійснення ризикованої діяльності, покладається на банк.
Рішення Національного банку про застосування міри дії оформляється у встановленому ним порядку і є обов'язковим для виконання.
Нацбанк застосовує заходи дії за порушення банківського законодавства, законодавства з питань финмониторинга впродовж 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше чим через 3 року з дня його здійснення.
Національний банк має право застосувати заходи дії у зв'язку із застосуванням іноземних санкцій впродовж терміну їх дії, починаючи з дня офіційної публікації інформації про застосування іноземних санкцій.
