Національний банк України виступає за швидке прийняття законопроекту № 3111 від створенні і веденні Кредитного реєстру НБУ.
Головна функція Кредитного реєстру - здійснення моніторингу концентрації кредитного ризику, у тому числі посилення моніторингу великих бізнес-груп, зокрема, пов'язаних з власниками банків, а також зменшення долі проблемних кредитів.
З цією метою після створення Кредитного реєстру законопроектом передбачено надати Національному банку право на:
- отримання від банків інформації відносно юридичної або фізичної особи - учасника кредитної угоди без згоди цієї особи;
- використання інформації з Кредитного реєстру з метою банківського регулювання і нагляду, включаючи нагляд на консолідованій основі, а також управління кредитним ризиком у банках.
В той же час, законопроект встановлює обов'язок для банків відносно:
- надання інформації в Кредитний реєстр, у тому числі банками, віднесеними до категорії неплатоспроможних, і банками у стадії ліквідації;
- повідомлення клієнта про те, що інформація про нього надаватиметься в Кредитний реєстр.
Банкам також надається право використовувати інформацію з Кредитного реєстру для зменшення ризиків по кредитних операціях.
Створення Кредитного реєстру не передбачає ліквідацію приватних бюро кредитних історійякі функціонують в Україні, а навпаки - має на меті формування важливої складової системи обміну інформацією, необхідною для здійснення кредитування.
У НБУ відмічають, що законопроект не суперечить законодавству України у сфері захисту персональних даних і банківської таємниці. Так, згідно ст. 61 Закону про банки, банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій (в цьому випадку така інформація надається НБУ для формування і ведення Кредитного реєстру) і не вимагає згоди особи на надання такої інформації. А згідно ч.5 ст.62 Закону банк має право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, іншим банкам і Національному банку в об'ємах, необхідних при наданні кредитів, банківських гарантій. Згідно ст. 32 Конституції України і ст. 11 Закону про інформацію, не допускається збір, зберігання, використання і поширення конфіденційної інформації про особу без його згоди, окрім випадків, визначених законодавством, і тільки в інтересах національної безпеки, економічного добробуту і захисту прав людини.
Джерело: НБУ
