За нашим традиційним круглим столом бізнес, як завжди, представляла його юридична сторона - штатні корпоративні юристи. А спеціально запрошеним представником від влади став Голова ВХСУ Богдан Юрійович Львов. Вибір такого високого гостя був невипадковий. Пан Львів поділився з юрисконсультами думкою щодо прийдешнього підвищення судового збору, розповів про останні штрихи в реалізації судової реформи, а також посилався на корисну судову практику.
Підвищення судового збору : кому це вигідно?
Пан Львів відмітив, що нині простежується тенденція до повернення справ в господарську юрисдикцію, адже в госпсудах залишилася вища межа сплати по майнових зборах. Раніше середня суперечка обходилася близько 14 тис. грн. в адміністративному виробництві і 73 тис. - в господарському процесі. Сам факт звернення не до господарського суду, а в адміністративний вже економив пристойну суму грошей. Проте це несло додаткове навантаження на адміністративні суди. Зараз же між усіма юрисдикціями ставки судового збору практично вирівнюються, що дозволить взятися за правильний розподіл справ. Тобто фінансова сторона вже не матиме такого великого впливу.
За словами Голови ВХСУ, госпсуди спочатку виступали проти збільшення судового збору, тому і вдалося добитися збереження вищої межі сплати по майнових зборах на колишньому рівні. Тоді як в інших судах вища межа для юрособ виросла з 60 до 150 мінімальних зарплат. "Якби судові рішення виконувалися ефективно і своєчасно, то збір можна було б збільшувати. Караючи матеріально постраждалу сторону додатковими сумами, які також можуть виявитися невідшкодованими, ми фактично штовхаємо сторони вирішувати суперечку поза судом. А оскільки примирливі процедури доки врегульовані погано, це може привести до різних карних схем" - роз'яснює суддя.
Проте, навіть в госпсудах розмір судового збору по майновій суперечці зменшений з 2 % до 1,5 %. При цьому пан Львів утруднювався визначити, наскільки актуально це зменшення: "Госпсуди виступали за пониження мінімальної ставки судового збору, коли це були ще "важчі гривні" і малий бізнес фактично випав з оболонки судів з 2011 року після підвищення ставок судового збору. Зараз, напевно, суперечка на менш ніж 20-30 тис. грн. попадається або у разі, коли він є принциповим, або коли Рахункова палата поставила бюджетній установі неправильне витрачання бюджетних коштів".
Голова ВХСУ розповідає, що у зв'язку зі змінами пільгової системи сплати судового збору залишилися невдоволені деякі держоргани, яких виключили з числа пільговиків. Тому до суду почали поступати численні звернення від прокуратури і інших органів з приводу повернення пільг по судовому збору, адже бюджет не передбачає відповідної розтрати.
Зараз Закон про судовий збір припускає обов'язок суду перевіряти надходження, але процесуальним законодавством відповідні норми доки не встановлені. "Очевидно, при призначенні справи вимагатимуться додаткові докази, що підтверджують надходження за відсутності інформації в реєстрах. І у разі ненадання такого підтвердження, швидше за все, скарга або позовна заява залишатимуться без розгляду",- припускає Голова ВХСУ.
Пан Львів вважає, що збільшення судового збору істотно позначиться на касаційному і апеляційному оскарженні. "На наш погляд, це було б виправдано в цивілізованому суспільстві, де панує правопорядок, де скарга подається виключно з метою затягнути час. Тоді це був би фільтр, який захищав би від зловживань. При нинішньому розкладі справ таке підвищення можна розглядати, як обмеження доступу до правосуддя.
Якщо говорити про вигоду для суду від прийнятих змін, то для того, щоб суд отримав можливість розпоряджатися засобами від збору, йому це ще повинні дозволити держоргани, які визначають розмір фінансування суду. Теоретично, судам легше було б вирішувати насущні проблеми, маючи захищений спецфонд, в який би йшли надходження від судового збору.
Голова ВХСУ розповів, що вже є пропозиції про внесення змін у сфері судового збору, зокрема, з приводу категорій пільговиків. Тому пан Львів порадив юристам також не залишатися осторонь і лобіювати свої інтереси за допомогою великого бізнесу.
Судова реформа і настрій Конституційної Комісії
На захід Клубу юрисконсультів пан Львів приїхав відразу після засідання Конституційної Комісії, членом якої він є. Голова ВХСУ розповів, що Конституційна Комісія вибирає шлях еволюційного перетворення : в главу ставиться особа судді з його професійними і людськими якостями, закладаються механізми контролю кадрової роботи. Але кардинальних змін від цього чекати доки не варто.
На цьому етапі пан Львів виділив наступні результати роботи Конституційної Комісії :
- погоджено збільшення віку призначення судді на посаду уперше з 25 до 30 років;
- запропоновано замінити 3-річний ценз юридичного досвіду для судді на 5-річний;
- пропонується нова назва для Вищої ради юстиції - Вища рада правосуддя;
- передбачено розмежування повноважень між Вищою радою правосуддя. Фактично, Вища рада правосуддя даватиме рекомендації про призначення суддею. Президент призначатиме суддю, а парламент буде повністю виключений з цієї процедури у зв'язку з політичним впливом;
- наберуть новий склад Вищої ради правосуддя. Місце в радому зі своєї посади займатиме тільки Голова Верховного Суду, інші ж члени обиратимуться. Так, до складу Вищої ради правосуддя входитиме 21 людина: 11 суддів і 10 чоловік від громадськості (по 2 кандидати від парламенту, Президента, адвокатури, прокуратури і науки);
- передбачено виключення 5-річного випробувального терміну для суддів: судді відразу ж призначатимуться довічно. Ті судді, у яких закінчаться повноваження після першого 5-річного терміну, проходитимуть конкурс або переатестацію. Особисто пан Львів виступає за введення періодичної атестації;
- планується несуттєво змінити вік для призначення суддів Конституційного Суду;
- вирішено обмежити імунітет судді;
- запропоновано ввести гарантії держави на виконання судових рішень.
Окрім іншого, юрисконсультів як завжди зацікавило питання адвокатської монополії. Пан Львів признався, що обмежив би участь в судових інстанціях шляхом допуску лише компетентних професіоналів. При цьому Голова ВХСУ упевнений, що працювати над якістю адвокатського середовища треба не менше, ніж над якістю юридичного суспільства. Не виключено, що Конституційна Комісія все-таки погоджує поширення адвокатської монополії не лише на карну, але і цивільну юрисдикцію. Це питання лобіювання : адже кожен член Конституційної Комісії намагається відстояти свої професійні інтереси, роз'яснив пан Львів.
Вдячність "Відкритому суду"
Особливу вдячність Голова ВХСУ виразив проекту "Відкритий суд" : "Завдяки "Відкритому суду" можна спостерігати не лише за роботою суду, але і за роботою представників сторін". Таким чином, легше визначити, як суд прийшов до того або іншого рішення. Адже в корумпованості суд зазвичай докоряє та сторона, яка не змогла виграти. По цій дивній логіці, якщо 100 % судових рішень в Україні продаються, виходить, що 100 % юристів в Україні - співучасники злочинів, тобто дають хабарі. "Виходить, що чесні юристи - це ті, хто ніколи жодної справи не виграв" - пожартував Голова ВХСУ.
На яку судову практику слід звернути увагу?
Пан Львів відмітив, що нарешті Верховний Суд став визначатися з питаннями підвідомчості. Зокрема, маються на увазі справи за участю Антимонопольного комітету. На спільних засіданнях господарської і адміністративної палат було прийнято рішення про те, що господарський суд є належним судом в спорах з Антимонопольним комітетом. Але з урахуванням 2-місячного терміну на оскарження рішень АМКУ це може принести деякі незручності тим, хто знаходиться в цей період на етапі виробництва. Раніше практика передбачала, що Антимонопольний комітет за стягненням звертався в госпсуд, а ось учасники економічних стосунків залежно від бачення ситуації могли звертатися як до господарського, так і в адміністративного суду з приводу спростування рішень АМКУ. Ця тенденція виникла в 2008 році і існувала до травня цього року, коли були прийняті останні рішення у сфері підвідомчості.
Питання підвідомчості в перспективі передбачається вирішити і в нових процесуальних кодексах.
Також простежується нова тенденція по оскарженню прав на об'єкти інтелектуальної власності. Адміністративна юрисдикція усвідомила, що інтелектуальна власність - теж власність, тому оскарження прав на об'єкти інтелектуальної власності не зовсім входить в компетенцію адміністративної юрисдикції.
Що ж торкається безпосередньо ВХСУ, то зараз готується рішення Пленуму про корпоративні стосунки. Восени планується провести відкритий круглий стіл для фінішного визначення проблематики. Усі охочі запрошуються до обговорення, відмічає Голова ВХСУ : "Якщо не хочете лаяти потім, є можливість прийняти участь зараз".
Кристина Головко, ЮРЛИГА
