У зв'язку з вчорашнім рішенням Кабміну про припиненні укладення Договору про асоціацію між Україною і ЄС сотні людей надвечір вийшли на Майдан Незалежності, скориставшись своїм конституційним правом на мирні збори. Але, як повідомляють ЗМІ, Окружний адміністративний суд Києва 21 листопада за позовом КМДА прийняв рішення про обмеження проведення акцій на Майдані Незалежності. Позов був задоволений повністю - суд ухвалив заборонити під час проведення мирних масових акцій встановлювати малі архітектурні форми у вигляді наметів, кіосків, навісів, у тому числі тимчасових і пересувних, з 22 листопада 2013 року по 7 січня 2014 року на Майдані Незалежності, вул. Хрещатик і Європейській площі в Києві.
Традиційно актуальним в Україні є питання про правомірність обмеження реалізації права на мирні збори. Згідно частини 2 статті 39 Основного Закону, тільки судом може встановлюватися обмеження відносно реалізації права громадян збиратися мирнобез зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно повідомляються органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування. Обмеження встановлюються тільки в інтересах національної безпеки і громадського порядку - з метою попередження безладів або злочинів, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Ініціювати обмеження мирних зборів можуть органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування (частина 1 статті 182 КАС), звернувшись до суду з позовом про 1) замкнете запланованих суб'єктами права мирних зборів; 2) обмеженні права на мирні збори.
В той же час, стаття 183 КАС наділяє організатора (організаторів) зборів, мітингів, ходів, демонстрацій правом звернутися в адмінсуд по місцю проведення цих заходів з позовною заявою про усунення обмежень в реалізації права на мирні збори з боку органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, сповіщених про проведення таких заходів.
Вирішуючи адміністративна суперечка про обмеження реалізації права на мирні збори, суд повинен досліджувати, чи є підстави для заборони запланованих суб'єктами права мирних зборів або іншого обмеження права на мирні збори, а також перевірити відповідність таких підстав чинному законодавству. При цьому суди повинні брати до уваги норми загального характеру у сфері права на мирні збори, а також відповідну практику судів вищих інстанцій і Європейського суду з прав людини. Такі норми передбачені, зокрема, Конституцією України, КАС, Конвенцією про захист прав людини і засадничих свобод 1950 року. Рішення КСУ від 19 квітня 2001 року у справі про завчасне повідомлення об мирні збори і прецедентна практика Європейського суду з прав людини містять результати тлумачення норм, які закріплені у вказаних актах.
ЕСПЧ вказує, що дотримання в державі таких статей, як 10 (право на свободу вираження поглядів), 11 (право на мирні збори), 3 Протоколи № 1 (право на вільні вибори), є "лакмусовим папірцем демократичності держави". І одній вірогідність порушення порядку недостатньо для заборони заходу: аналізуючи ситуацію, влада повинна оцінити потенційний масштаб загрози для того, щоб застосувати ресурси, необхідні для врегулювання небезпеки. Інакше, вважає Суд, якби кожна вірогідність напруги між опозиційними групами під час демонстрацій була основою заборонити такі демонстрації, суспільство було б позбавлене можливості чути різні думки відносно певних питань.
Детальніше про судову практику читайте в аналітичній статті юристів: Захист права на мирні збори.
Також звертаємо увагу на свіже рішення Європейського суду з прав людини від 14 листопада 2013 року у справі "Шмушкович проти України", в якому вказано на необхідність законодавчого врегулювання порядку проведення мирних зборів : ЕСПЧ ухвалив: виплатити 2 тис. євро одеському депутатові і ухвалити закон про мирні збори; Ім'ям України : ЕСПЧ про право на мирні збори в Україні.
Що стосується відповідальності мітингуючих, в Кодексі про адміністративні правопорушення є стаття 185-1 "Порушення порядку проведення і організації зборівмітингів, вуличних ходів і демонстрацій". Але затримувати за порушення неіснуючого порядку мирних зборів некоректно, вважає партнер ЮК "Юскутум" Денис Овчаров : "У рішенні ЕСПЧ "Веренцов проти України" чітко вказано, що в Україні немає порядку проведення мітингів і, відповідно, Україна повинна усунути цей пропуск в законодавстві".
Дійсно, в Україні немає єдиного спеціального законуякий би регулював питання реалізації права на мирні збори. Але є думка, що зайва регламентація тільки посилить положення українців з реалізацією права на мирні збори. У Раді зареєстровані законопроект № 2508а, поданий народними депутатами від ПР, Батькивщины і Комуністичній партії, і проект № 2508а-1, поданий ударовцами, детальніше про яких читайте в матеріалі ЮРЛИГИ : Депутати знову пропонують врегулювати свободу мирних зборів.
