1. Право довічного успадковуваного володіння землею може бути успадковане
(Постанова ВП ВС від 20 листопада 2019 року у справі № 368/54/17)
Обставини справи
Позивачі просили визнати за ними право довічного успадковуваного володіння двох земельних ділянок для ведення селянського фермерського господарства після смерті батька. При цьому позивачі вказували, що до смерті вони проживали з ним разом та вели спільне господарство.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Особа, яка володіє земельною ділянкою на праві довічного успадковуваного володіння за Законом не може бути позбавлена права на таке володіння.
Дії державних органів щодо надання земельних ділянок громадянам у довічне успадковуване володіння були припинені, проте ті особи, які набули це право у встановленому законом порядку, зберегли його, оскільки законодавство не містить норми, яка б дозволяла припинити право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою, а тому таке право є дійсним. Враховуючи те, що зі смертю особи не відбувається припинення прав і обов'язків, окрім тих, перелік яких визначено у ст. 1219 ЦК, спадкоємець стає учасником правовідношення з довічного успадковуваного володіння. Враховуючи очевидну необхідність дотримання балансу індивідуального та публічного інтересу у вирішенні вказаного питання, Велика Палата вважає, що право довічного користування земельної ділянки може бути визнано таким, що успадковане позивачами за первісним та зустрічним позовом, оскільки право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою відноситься до тих прав, які можуть бути успадковані.
2. Право користування землею після смерті засновника фермерського господарства переходить до СФГ
(Постанова ВП ВС від 20 березня 2019 року у справі № 615/2197/15-ц)
Обставини справи
СФГ звернулося до суду з позовною заявою до Держгеокадастру про визнання права постійного користування земельною ділянкою, призначеною для ведення селянського (фермерського) господарства. Позивач вважає, що відбулася фактична зміна землекористувача, а смерть особи не припиняє права постійного землекористування.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
ВП не погодилася з висновком Касаційного господарського суду у справі № 922/989/18, який вирішив, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи лише на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування із власником землі, припиняється зі смертю засновника СФГ, на ім`я якого було видано акт на право постійного користування земельною ділянкою.
ВП зазначила, що у правовідносинах постійного користування земельною ділянкою, наданою засновнику фермерського господарства, відбувається фактична заміна користувача і обов`язки землекористувача переходять до фермерського господарства з дня його державної реєстрації.
Колегія суддів вважає, що вирішення цієї виключної правової проблеми необхідне саме у цій справі для забезпечення дотримання вимог п. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з огляду на те, що засновник, на ім`я якого було видано акт на право постійного користування земельною ділянкою, за життя вийшов зі складу СФГ, у якому залишився інший член господарства (онука засновника), а СФГ тривалий час продовжувало користуватись його землею.
3. Вимоги про скасування десятків тотожних реєстраційних дій можна об'єднати в одному позові
(Постанова КГС ВС від 23 жовтня 2019 року у справі № 902/434/19)
Обставини справи
Орендар земельних ділянок на підставі 78 укладених у 2008 році договорів оренди просив суд скасувати 78 рішень держреєстраторів про заміну орендаря в реєстрі речових прав, вчинених протягом 2017 року.
Позиція Касаційного господарського суду у складі ВС
ВС наголосив, що суд, з урахуванням конкретних обставин, має право застосувати приписи ч. 6 с. 173 ГПК про роз'єднання позовних вимог, як у разі дотримання правил об`єднання позовних вимог, так і у випадку їх порушення. Проте вчинення відповідної процесуальної дії є дискрецією господарського суду, яка застосовується (або не застосовується) ним за власним переконанням та з урахуванням конкретних обставин справи.
Разом з тим, суд не може повернути позовну заяву, якщо заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у ч. 4, 5 ст. 173 ГПК, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об`єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов.
З судовими рішеннями зручно ознайомитися у VERDICTUM. Замовити тестовий доступ можна тут.
4. Дійсний договір оренди земельної ділянки є підставою для визнання недійсним відповідного договору, укладеного з новим орендарем
(Постанова ВП ВС від 10 квітня 2019 року у справі № 587/2135/16-ц)
Обставини справи
Відповідач підписав з позивачем строком на 10 років договір оренди землі, зареєструвавши його належним чином. Дізнавшись про реєстрацію права оренди земельної ділянки за іншим фермерським господарством він оскаржив договір і незаконну реєстрацію.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Оскаржений договір є недійсним, оскільки він не відповідає вимогам чинного законодавства, укладений до закінчення строку дії раніше укладеного з позивачем договору оренди землі.
Оскаржене рішення зумовило існування "подвійної реєстрації" права оренди на земельну ділянку та суттєве порушення прав позивача, який має чинний договір оренди землі.
Рішення про визнання недійсним оскарженого договору є самостійною підставою для скасування запису про державну реєстрацію прав за цим договором. На підставі такого рішення, що набрало законної сили, державний реєстратор зобов'язаний скасувати відповідний запис про державну реєстрацію права оренди, а у разі його відмови заінтересовані особи не позбавлені права звернутися до суду.
5. Спадкоємець не може укласти новий договір оренди землі в період чинності договору, укладеного спадкодавцем
(Постанова ВП ВС від 7 серпня 2019 року у справі № 193/11/17)
Обставини справи
ТОВ просило скасувати державну реєстрацію оренди земельної ділянки, переданої спадкоємцем, та визнати право оренди, що виникло за договором зі спадкодавцем. Спадкоємець, отримавши свідоцтво на спадщину, уклав новий договір оренди в період чинності договору спадкодавця.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Повторна державна реєстрація підлягає скасуванню, якщо державний реєстратор не перевірив законність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, не встановив відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на майно, а право оренди земельної ділянки вже було зареєстровано. Як Закон «Про оренду землі», Земельний кодекс, так і договір не передбачають права припинення договору оренди у зв'язку зі смертю орендодавця. Тобто, спадкоємець, отримавши права і обов'язки орендаря, не може в період чинності договору самостійно розпоряджатися землею. Оскільки строк дії договору оренди від 1 вересня 2010 року не закінчився, правові підстави для припинення цього договору не зазначені та не доведені, а сторони не дійшли згоди про його розірвання, орендодавець не мав законних підстав укласти договір оренди цього ж предмета з іншою особою - орендарем на той же часовий проміжок, що і чинний договір оренди.
6. Рішення щодо земельної ділянки, прийняте в умовах конфлікту інтересів, є незаконним
(Постанова ВП ВС від 20 березня 2019 року у справі № 442/730/17)
Обставини справи
Прокурор звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконним та скасувати рішення сільської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність відповідачу, просив повернути земельну ділянку у власність територіальної громади села.
Свої вимоги прокурор обґрунтовував тим, що рішення органу місцевого самоврядування, прийняте в умовах конфлікту інтересів.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
За таких обставин Велика Палата вважає за необхідне відступити від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 червня 2018 року у справі № 459/2673/16 у подібних правовідносинах, оскільки у ньому міститься помилковий висновок, що наявність потенційного або реального конфлікту інтересів не тягне за собою автоматичної недійсності прийнятих рішень колегіального органу, а лише у визначених законом випадках може вплинути на втрату правомочності органу.
Велика Палата вважає, що рішення сільської ради прийняте з порушенням законів «Про запобігання корупції», «Про місцеве самоврядування в Україні», є незаконним, оскільки прийняте в умовах реального конфлікту інтересів однієї з депутатів, яка голосувала за прийняття такого рішення, та бездіяльності інших депутатів ради, які як члени постійної комісії з врегулювання конфлікту інтересів не вчинили жодних дій для врегулювання такого конфлікту, що є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нового рішення.
7. Вимоги про дострокове розірвання договору оренди з підстав несплати орендної плати протягом всього часу існування договору не є майновими вимогами й не можуть розглядатися у справі про банкрутство відповідача
(Постанова ВП ВС від 19 червня 2019 року у справі № 289/718/18)
Обставини справи
Позивач просив в місцевий суд достроково розірвати договір оренди з ТОВ. Позовних вимог майнового характеру, тобто таких, які підлягають вартісній оцінці, не заявлено.
У матеріалах справи відсутні будь-які відомості та судами не встановлено, що на спірній земельній ділянці знаходиться будь-яке майно ТОВ, яке можна вважати активом боржника, що в подальшому може бути направлений на погашення грошових вимог кредиторів боржника.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Згідно з ЗК підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Оскільки з часу укладення договору оренди землі, тобто з 2015 року, відповідач не платив за оренду договір оренди може бути розірваний судом внаслідок невиконання відповідачем істотних умов договору щодо сплати орендної плати.
Якщо ви шукаєте юриста для захисту ваших прав у суді, скористайтеся Національним професійним юридичним каталогом Liga:BOOK.
8. Позовні вимоги щодо встановлення (визнання) чинності державних актів на земельні ділянки є цивільно-правовими вимогами про визнання права власності на земельні ділянки
(Постанова ВП ВС від 15 травня 2019 року у справі № 826/3985/17)
Обставини справи
Позивачі звернулися до адміністративного суду з позовом до Держгеокадастру, зокрема, з вимогою встановлення чинності (дійсності) державних актів на земельні ділянки, стверджуючи про порушення їхнього права володіти та розпоряджатися землями, які належать їм на праві приватної власності.
Тобто, оскаржуючи дії Держгеокадастру, позивачі фактично просили підтвердити набуте ними право власності на земельні ділянки шляхом встановлення чинності. У касаційній скарзі позивачі стверджували, що суди неправомірно розділили їхні позовні вимоги, виділивши окремо вимогу про встановлення чинності державних актів на земельні ділянки як таку, що належить розглядати в порядку цивільного судочинства, оскільки від вирішення вимог по суті порушень, допущених відповідачем під час розгляду звернень позивачів (ненадання повної інформації та надання суперечливої інформації), залежить і встановлення чинності державних актів на земельні ділянки державних актів на ці земельні ділянки.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
ВП вказала на відсутність процесуальних підстав для розгляду цих позовних вимог в одному провадженні з огляду на їх різну юрисдикційну належність.
Крім того, Велика Палата зазначає, що, як установлено матеріалами справи, позивачі звернулися до адміністративного суду з позовом до Держгеокадастру, зокрема, з вимогою, направленою на встановлення чинності (дійсності) державних актів на земельні ділянки, стверджуючи про порушення їхнього права володіти та розпоряджатися приватними землями. Оскільки позовні вимоги щодо встановлення (визнання) чинності державних актів на земельні ділянки осіб заявлено з метою захисту їхнього цивільного (речового) права, а саме права володіти та розпоряджатися належним їм на праві власності майном, то цей спір стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватися судами за правилами ЦПК.
9. При даруванні житлового будинку передається і право власності на землю
(Постанова КЦС ВС від 26 грудня 2019 року у справі № 364/515/19)
Обставини справи
Відповідач подарував позивачеві житловий будинок, який розташований на земельній ділянці для будівництва і обслуговування житла, господарських будівель і споруд. Сторони домовилися про передачу земельної ділянки у власність позивачу після виготовлення технічної документації.
Оскільки дарувальник відмовляється вчиняти будь-які дії для переоформлення та передачі у власність позивачу земельної ділянки на якій розташований житловий будинок, позивач просив визнати за ним право власності на земельну ділянку та стягнути судові витрати.
Позиція Касаційного цивільного суду у складі ВС
Верховний Суд погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій, які позов особи задовольнили. В Україні діє загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. Визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.
Баранова Ольга, провідний юрист-аналітик ЮРЛІГИ
