Ми даємо ЗНАННЯ для прийняття рішень, ВПЕВНЕНІСТЬ в їх правильності і надихаємо на розвиток чесного бізнесу, як основного двигуна розвитку України
ВЕЛИКОМУ БІЗНЕСУ
СЕРЕДНЬОМУ ТА ДРІБНОМУ БІЗНЕСУ
ЮРИДИЧНИМ КОМПАНІЯМ
ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРУ
КЕРІВНИКАМ
ЮРИСТАМ
БУХГАЛТЕРАМ
ФОПам
ПЛАТФОРМА
Єдиний інформаційно-комунікаційний простір для бізнесу, держави і соціуму, а також для професійних спільнот
НОВИНИ
та КОМУНІКАЦІЇ
правові, професійні та бізнес-медіа про правила гри
ПРОДУКТИ
і РІШЕННЯ
синергія власних і партнерських продуктів
БІЗНЕС
з ЛІГА:ЗАКОН
потужний канал продажів і підтримки нових продуктів

Налоговая реформа 2015: сравнительный анализ проектов

24.11.2015, 10:15
8
1
Тимур Михайлов
адвокат АО «Скляренко, Сидоренко и партнеры»

Материал публикуется на языке оригинала

Зараз в інформаційному просторі багато критики чинної в Україні влади за недостатню швидкість проведення реформ, в першу чергу, у сфері  боротьби з корупцією. Суспільна думка з цього питання, напевно, знаходиться між «щось відбувається» і «не відбувається нічого».

Тим не менш, не будь-які реформи потрібно проводити швидко. Реформування податкової системи потребує виваженого підходу та якісного розрахунку.

Також, за даними опитування членів Американської торговельної палати в Україні, 74% респондентів вважають, що податкова реформа повинна забезпечити передбачуваність податкової політики та дотримання вимог Податкового кодексу України стосовно принципів стабільності податкового законодавства.

Дійсно, пунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України передбачено, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки; податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Однак, поспішні зміни податкового законодавства перед прийняттям закону про державний бюджет вже стали певною традицією, при цьому часто їх якість - низька.

Нагадаємо, що 22 грудня 2014 року Кабінетом Міністрів України був внесений, а 28 грудня - в вихідний день, останню неділю року - проголосований закон про внесення змін до Податкового кодексу України щодо проведення податкової реформи.

Ще протягом тривалого часу зміни не були додані до електронної версії Податкового кодексу на сайті Верховної Ради України, ознайомлення зі цими змінами потребувало також досить істотного часу.

Незважаючи на це, існуюча на даний момент податкова система не відповідає фінансово-економічному становищу, більшість підприємців вимушені спотворювати звітність та занижувати базу оподаткування.

Цей матеріал має за мету порівняти варіанти  податкової реформи - 2015. Зараз існує два основних проекти податкової реформи:

  1. Варіант Міністерства фінансів України, що було оголошено на Національний раді реформ при Президентові. На даний момент, у публічному доступі є тільки презентація концепції цього варіанту податкової реформи.
  2. Варіант народних депутатів, що було презентовано на Нацраді реформ Ніною Южаніною, Головою комітету Верховної ради України з питань податкової та митної політики. Цей варіант існує вже у вигляді поданого законопроекту

Проаналізуймо зміст обох варіантів.

Завдання, цілі, напрямки

Мінфін у якості мети реформи визначає побудову простої, прозорої, справедливої податкової системи, що стимулює інвестиції та розвиток економіки. Завданнями реформи Мінфін ставить зменшення податкового навантаження, детінізацію, спрощення та стабільність податкового законодавства.

Народні депутати напрямами і цілями реформи встановили створення умов для розвитку бізнесу та економіки, зменшення фіскального тиску з 43-48% до 38-39%, детінізацію, зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці, стабільність і передбачуваність.

Коментар. Фактично, Мінфін та народні депутати формулюють різними словами одні й ті самі тези. Наведені проблеми та можливі загальні напрямки їх вирішення є очевидними.

Ставки та адміністрування податків

ПДФО та ЄСВ

Мінфін пропонує встановити рівні для всіх ставки податків: 20 % - ПДФО, 20 - % ЄСВ,                 20 % - податок на прибуток, 20 % - ПДВ. При цьому у 2018 році пропонується об’єднати ПДФО та ЄСВ в один податок із заробітної плати у розмірі 20 %.

Нажаль, варіант Мінфіну ще не викладений в публічному доступі у вигляді тексту законопроекту, тому немає можливості порівняти зміни та особливості справляння та адміністрування цих податків.

У проекті, що був презентований Н. Южаніною, передбачається зниження ЄСВ до 20 %, ПДФО – до 10 %.

З особливостей справляння цих податків за проектом народних депутатів потрібно звернути увагу на таке:

-  щодо ЄСВ скасовується максимальний оподаткований розмір доходу; скасовується утримання ЄСВ із заробітної плати;

-  стосовно ПДФО скасовується оподаткування пенсій понад 3-х мінімальних заробітних плат; поширення нульової ставки під час спадкування на діда, бабку, онуків, рідних братів та сестер; вводяться подібні до єдиного податку три категорії загальної системи оподаткування підприємницької діяльності фізичних осіб.

Коментар.  Обидва варіанти реформи передбачають зниження існуючих податкових ставок ПДФО та ЄСВ. Варіант Н. Южаніної пропонує встановити податкове навантаження на заробітну плату в 30 %, варіант Мінфіну – у 40 % (зі зменшенням вдвічі через два роки). Зрозуміло, що для детінізації заробітних плат потрібно знижувати податкове навантаження, але ефективність цього кроку в українських реаліях прогнозувати важко, усі минулі спроби детінізації зазнали фіаско.

Податок на прибуток та ПДВ

Як вже зазначалось, Мінфін стоїть на позиції рівності ставок за всіма основними податками та визначення їх в розмірі 20 %. Це твердження стосується також і податку на прибуток та ПДВ.

У проекті народних депутатів пропонується зменшити ставки ПДВ та податку на прибуток (на розподілений прибуток) до 15 % кожну.

Міністр фінансів України Н. Яресько на презентації свого варіанту податкової реформи повідомила, що для стимулювання інвестиційної діяльності буде запроваджений інвестиційний податковий кредит з податку на прибуток у сумі інвестицій на нове виробництво.

Народні депутати на чолі з Н. Южаніною пропонують обмежити податок на прибуток оподаткуванням тільки з розподіленого прибутку (при реінвестуванні чи просто залишення прибутку на рахунку підприємства податок сплачувати не потрібно). Також, скасовуються авансові платежі з податку на прибуток; операції з виплати на «пільговиків» та офшори прирівнюються до розподілу прибутку.

Презентація Мінфіну, яка викладена у публічному доступі, не містить інформації про радикальні зміни регулювання ПДВ, однак співдоповідач Міністра фінансів по реформі голова ДФС Р.Насіров зазначив про наміри збільшити овердрафт по ПДВ-рахунку, введення електронної системи обліку та сплати акцизного податку. Також Р.Насіров запропонував скасувати авансові внески з податку на прибуток, запровадити податковий кредит з податку на прибуток на суму у 10 % інвестицій.

У проекті Н. Южаніної щодо ПДВ пропонується заборонити донарахування цього податку контролюючим органом через формальні ознаки, «нікчемні» правочини; унеможливлення анулювання реєстрації платника ПДВ через відсутність за місцезнаходженням; усунення недоліків СЕА ПДВ (збільшення овердрафту, повернення надмірно сплачених коштів, декларування зі скаргою у випадку порушення контрагентом обов’язку реєстрації податкових накладних, бюджетне відшкодування ПДВ за допомогою СЕА в автоматичному режимі за черговістю заявок без спеціальних критеріїв), спеціальний режим с/г ПДВ – тільки для тваринництва.

Слід зазначити, що публікації в ЗМІ на підтримку підходу проекту Н. Южаніної в частині оподаткування тільки розподіленого прибутку посилаються на невелику частку податку на прибуток в доходах державного бюджету. Така ситуація скалася через збитковість більшості підприємств, спричинену економічною кризою та війною. З огляду на це державний бюджет не втратить істотним чином свою доходну частину через фактичне скасування податку на прибуток.

Коментар. Мінфін не вбачає необхідності в зменшенні податкового навантаження на бізнес, податок на прибуток пропонується навіть збільшити. Народні депутати навпаки, вважають, що зниження ПДВ та запровадження податку на розподілений прибуток істотним чином підвищить інвестиційну привабливість України як юрисдикції з низьким рівнем оподаткування. Обидва варіанти передбачають певні «косметичні» правки до СЕА ПДВ, які направлені на усунення існуючих недоліків, непотрібних та абсурдних положень (таких, як можливість скасування податкового кредиту, який забезпечений грошима завдяки СЕА ПДВ).

Спрощена система

І концепція податкової реформи Мінфіну (відповідно до виступу Н. Яресько), і концепція народних депутатів пропонують залишити майже без змін регулювання першої та другої групи єдиного податку та змінити правила щодо третьої групи.

Мінфін пропонує скасувати третю групу для юридичних осіб, а для фізичних ввести «групу Б» з максимальним щорічним доходом у 2 млн. грн., ставкою оподаткування у 20 %               з прибутку, а не доходу. При цьому, запроваджується можливість за рішенням платника податків не вести облік видатків презуюмуючи їх розмір у 80 %.

Депутати пропонують зменшити ліміт доходів осіб на третій групі спрощеної системи оподаткування з 20 млн. грн. до 4000 МЗП (біля 5 млн.), ставку оподаткування поступово збільшити з 4 % зараз - до 10 % у 2018 році (без ПДВ), та з 2 % зараз -  до 5 % у 2018 (з ПДВ). При цьому передбачається запровадження певних «запобіжників» від використання третьої групи «спрощенців» в цілях оптимізації оподаткування інших платників податків.

Четверту групу депутати вважають за необхідне обмежити доходом у 100 млн. гривень та площею земель у 3 тис. га, а Мінфін виступає за більш жорстке обмеження – у 2 млн. гривень доходу.

Коментар. Обидві варіанти зберігають спрощену систему оподаткування. Мінфін, мотивуючи необхідністю рівних для всіх ставок, вважає, що спрощенці, які орієнтовані на ринок юридичних осіб, або повинні платити більше, або повинні перейти на загальну систему оподаткування. Народні депутати пропонують дещо збільшити податкове навантаження таких спрощенців та закрити «оптимізаційні вікна». Проектом народних депутатів пропонується одночасне існування і спрощеної системи з певними категоріями, і загальної системи оподаткування фізичних осіб  - також з категоріями та пільговими умовами. Це може привести до плутанини, оскільки у Податковому кодексі буде наявне «паралельне» регулювання тих самих суспільних відносин.

Інші варіанти

У розділі «Бібліотека» сайту Нацради реформ додані декілька презентацій тез альтернативних концептів податкової реформи.

Так, НУ ДФС (автором презентації вказаний К. Швабий) пропонує сконцентруватись на заходах з детінізації доходів фізичних осіб за допомоги певного комплексу інструментів. Українська асоціація сертифікованих бухгалтерів та аудиторів пропонує радикальні зміни: ввести єдиний зарплатний податок у розмірі 15-20 %, а податок на прибуток та ПДВ замінити податком з продажів у розмірі 3-7 %. Європейська бізнес асоціація, судячи зі змісту презентації, наполягає на застосування до української податкової реформи досвіду Естонії. Асоціація податкових радників в своїй презентації сконцентрувалась на заходах з удосконалення податкового адміністрування та реформі органів ДФС.  Асоціація податкових консультантів пропонує скасувати оподаткування прибутку юридичних осіб та доходів фізичних осіб, залишивши ПДВ, акцизи і мита.

Заслуговує на увагу варіант податкової реформи народного депутата А. Журжія, який був ним презентований разом з Асоціацією податкових радників. Цей варіант поєднує у собі і скасування податку на прибуток з введенням податку на розподілений прибуток, і запропонований Мінфіном принцип рівності ставок основних податків та визначення їх у розмірі 20 %.

Висновки

Обидва основні проекти податкової реформи (варіант Мінфіну та варіант депутатів) пропонують залишити діючу на даний момент модель податкової системи, яка закріплює оподаткування таких об’єктів, як доходи, прибуток, додаткова вартість та майно. Найрадикальніші зміни (скасування ПДВ, введення податку з продажів) не пропонуються цими двома варіантами.

Проект депутатів на чолі з Н. Южаніною дійсно пропонує більш ліберальну податкову політику, ніж та, яка є зараз, або та, яку вбачає правильною Мінфін.

Принцип «20-20-20-20» з презентації Мінфіну виглядає більше як піар-хід, ніж як реальне спрощення та лібералізація оподаткування. Цей принцип дещо нагадує зменшення кількості податків шляхом об’єднання термінів – піар-хід минулої податкової реформи  2014, від якого платникам податків легше не стало.

Залишається сподіватися, що податкова реформа 2015 буде останньою на найближчі декілька років та досягне своїх цілей, незважаючи на війну, кризу та низький в нашій країні рівень виконання законів.

Тимур Михайлов, адвокат АО «Скляренко, Сидоренко та партнери»

Підготовано спеціально для Платформи ЛІГА:ЗАКОН
Зв’язатися з редактором

Увійдіть, щоб залишити коментар