Ми даємо ЗНАННЯ для прийняття рішень, ВПЕВНЕНІСТЬ в їх правильності і надихаємо на розвиток чесного бізнесу, як основного двигуна розвитку України
ВЕЛИКОМУ БІЗНЕСУ
СЕРЕДНЬОМУ ТА ДРІБНОМУ БІЗНЕСУ
ЮРИДИЧНИМ КОМПАНІЯМ
ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРУ
КЕРІВНИКАМ
ЮРИСТАМ
БУХГАЛТЕРАМ
ФОПам
ПЛАТФОРМА
Єдиний інформаційно-комунікаційний простір для бізнесу, держави і соціуму, а також для професійних спільнот
НОВИНИ
та КОМУНІКАЦІЇ
правові, професійні та бізнес-медіа про правила гри
ПРОДУКТИ
і РІШЕННЯ
синергія власних і партнерських продуктів
БІЗНЕС
з ЛІГА:ЗАКОН
потужний канал продажів і підтримки нових продуктів

Що необхідно для вдосконалення інституційного та правового забезпечення підготовки і реалізації проектів ДПП в Україні?

17.04.2014, 10:31
8
0
Дмитрий Бондаренко
Генеральный директор Группы компаний «ЛІГА»

На теперішній момент науково-обґрунованої нормативної основи для партнерства органів публічної влади і бізнес-структур в Україні ще не створено, що ставить певні теоретико-практичні завдання перед вітчизняною юридичною наукою.

Державно-приватне партнерство як правовий інститут з’явився в Україні в 2010 р. у зв’язку з прийняттям Закону України «Про державно-приватне партнерство» і розглядається як одна з умов успішного соціально-економічного розвитку країни. В той же час можна констатувати, що на теперішній момент науково-обґрунованої нормативної основи для партнерства органів публічної влади і бізнес-структур в Україні ще не створено, що ставить певні теоретико-практичні завдання перед вітчизняною юридичною наукою.

Державно-приватне партнерство (далі – ДПП) є комплексним механізмом співробітництва суб’єкта публічної адміністрації (державних органів та органів місцевого самоврядування) з приватними партнерами (юридичними особами та фізичними особами-підприємцями), що характеризується довгостроковою консолідацією фінансових, майнових, організаційно-управлінських та інших матеріальних та нематеріальних ресурсів публічного і приватного партнера, розмежуванням відповідальності між партнерами, в тому числі з управління ризиками, метою якого є досягнення коопераційного, синергетично-системного соціально-економічного ефекту у вигляді створення, модернізації, обслуговування, експлуатації публічних сервісно-інфраструктурних об’єктів чи надання публічних послуг.

На сьогоднішній день з’ясуванню підлягають низка питань, пов’язаних  із правовим статусом суб’єктів адміністративно-правових відносин у сфері державно-приватного партнерства. А саме - які суб’єкти  публічної адміністрації приймають рішення про здійснення державно-приватного партнерства, яким обсягом компетенції вони наділені, як контролюється здійснення проекту ДПП, як і в яких межах уповноважені суб’єкти публічної адміністрації відповідають за ефективність реалізації договору?

Адміністративно-правові відносини формуються, як правило, в особливій сфері суспільного життя – публічному адмініструванні, у зв’язку зі здійсненням суб’єктами публічної адміністрації публічних функцій. Публічне адміністрування – це діяльність суб’єкта публічної адміністрації на виконання владних повноважень публічного змісту, що відбувається шляхом використання засобів управління, надання адміністративних послуг, участі у відносинах відповідальності суб’єктів публічної адміністрації, застосування заходів впливу за порушення правил, встановлених публічною адміністрацією. Саме правовий статус певного суб’єкта адміністративно-правових відносин є передумовою реалізації владних повноважень у сфері публічного адміністрування.

Під адміністративно-правовим статусом суб’єкта публічної адміністрації слід розуміти сукупність суб’єктивних прав, обов’язків та відповідальності суб’єкта публічної адміністрації (державних органів та органів місцевого самоврядування) в сфері публічного адміністрування, закріплених нормами адміністративного права.

Уповноваженими суб’єктами публічної адміністрації у сфері державно-приватного партнерства є:

1) Кабінет Міністрів України

2) Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

3) Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України

4) органи місцевого самоврядування.

Розглянемо їх адміністративно-правовий статус більш детально.

Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів. До основних завдань Кабінету Міністрів України належить  забезпечення рівних умов для розвитку всіх форм власності; здійснення управління об’єктами державної власності.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» цей суб’єкт публічної адміністрації:

- забезпечує проведення державної економічної політики;

- здійснює відповідно до закону управління об’єктами державної власності, делегує в установленому законом порядку окремі повноваження щодо управління зазначеними об’єктами міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям та відповідним суб’єктам господарювання;

- сприяє розвитку підприємництва на засадах рівності перед законом усіх форм власності та соціальній спрямованості національної економіки;

- забезпечує розроблення і виконання програм структурної перебудови галузей національної економіки та інноваційного розвитку;

- забезпечує проведення державної промислової політики, визначає пріоритетні галузі промисловості, які потребують прискореного розвитку.

З урахуванням того, що одним з ключових механізмів реалізації політики модернізації економіки України, вирішення важливих соціально-економічних проблем є державно-приватне партнерство, можна стверджувати, що Кабінет Міністрів України є уповноваженим суб’єктом публічної адміністрації, який приймає концептуальні рішення стосовно співробітництва між органами державної влади та бізнес-структурами на договірній основі. В якості підтвердження такого висновку можна навести ст. 13 Закону України «Про державно-приватне партнерство», відповідно до якої рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об'єктів державної власності, проведення конкурсу та затвердження результатів конкурсу з визначення приватного партнера приймаються Кабінетом Міністрів України чи уповноваженим ним органом.

Спеціально уповноваженим органом з питань державно-приватного партнерства є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, яке входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку, цінової, інвестиційної, зовнішньоекономічної політики тощо.

До компетенції Мінекономрозвитку, як уповноваженого Кабінетом Міністрів України органу у сфері державно-приватного партнерства віднесено:

- прийняття рішення про здійснення ДПП щодо об'єктів державної власності, проведення конкурсу та затвердження результатів конкурсу з визначення приватного партнера;
- здійснення контролю за виконанням договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства;
- підготовка пропозицій щодо забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері ДПП;
- проведення моніторингу ефективності діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері ДПП;
- розроблення концепції та проектів державних цільових програм щодо  сприяння розширенню державно-приватного партнерства, вжиття заходів для їх виконання;
- сприяння захисту законних прав та інтересів державних і приватних партнерів у  процесі  здійснення ДПП;
- сприяння досудовому врегулюванню спорів між державними та приватними партнерами;
- проведення моніторингу, узагальнення та оприлюднення в установленому порядку результатів ДПП, у тому числі здійснення оцінки та моніторингу загального рівня ризиків державного партнера в договорах, укладених у рамках державно-приватного партнерства;
- проведення моніторингу дотримання вимог законодавства у сфері державно-приватного партнерства, у тому числі під час проведення конкурсів з визначення приватного партнера;
- проведення в межах своїх повноважень інформаційно-роз'яснювальної і консультаційної роботи;
- участь в  організації навчання і підвищення кваліфікації фахівців у сфері ДПП;
- ведення обліку договорів, укладених у рамках ДПП;
- подання позовів про розірвання договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, об'єктами яких є об'єкти державної власності, у разі порушення приватними партнерами умов таких договорів.

Певними повноваженнями у сфері державно-приватного партнерства наділене й Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами, яке  забезпечує реалізацію державної політики у сфері ДПП, розробку і реалізацію таких проектів.

На думку окремих експертів, з якою варто погодитися, така ситуація з наявністю фактично двох уповноважених органів виконавчої влади в сфері державно-приватного партнерства, породжує дублювання функцій, виникнення протиріч між органами влади, і головне - заплутує потенційного приватного партнера, а тому повинна бути вирішена найближчим часом.

Заслуговують на увагу і повноваження органів місцевого самоврядування при здійсненні державно-приватного партнерства. Нормативною основою для виділення органів місцевого самоврядування в якості уповноважених суб’єктів публічної адміністрації в сфері державно-приватного партнерства є положення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про державно-приватне партнерство», згідно з яким рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об'єктів комунальної власності, проведення конкурсу з визначення приватного партнера та затвердження результатів приймаються місцевими радами.

Укладення договору в рамках ДПП здійснюється органом, який прийняв рішення  про здійснення державно-приватного партнерства, тобто уповноваженим органом місцевого самоврядування, а контроль  за  виконанням таких договорів здійснюють органи місцевого самоврядування, їх посадові особи  відповідно до їхніх повноважень у порядку, встановленому законом.

Підсумовуючи дослідження адміністративно-правового статусу суб’єктів публічної адмінстрації в сфері державно-приватного партнерства за законодавством України, можна зробити такі висновки:

1. Адміністративно-правовий статус суб’єктів публічної адміністрації  в сфері державно-приватного партнерства може бути визначений як сукупність суб’єктивних прав, обов’язків та відповідальності суб’єкта публічної адміністрації (державних органів та органів місцевого самоврядування) в сфері договірного співробітництва між державними та публічними партнерами в публічних інтересах, закріплених нормами адміністративного права.

2. На сьогоднішній день адміністративно-правовий статус суб’єктів публічної адміністрації  в сфері державно-приватного партнерства врегульований фрагментарно, містить певні неузгодженості щодо лінійної і функціональної підпорядкованості, дублювання функцій, залишаючи поза уваги питання відповідальності таких органів публічного управління, а тому першочерговим завданням є вдосконалення інституційного та правового забезпечення підготовки і реалізації проектів ДПП в Україні.

3. Для цього необхідно:

- чітко визначити повноваження суб’єктів публічної адміністрації, які залучаються на всіх етапах підготовки та реалізації проектів ДПП на державному, регіональному і місцевому рівнях з метою усунення дублювання функцій; визначити органи, які можуть укладати договір ДПП в якості його сторони;

- підтримати пропозицію експертів щодо створення Центру державно-приватного партнерства при Державному агентстві з інвестицій та управління національними проектами України, що втілюватиме проекти з ДПП, в тому числі в рамках реалізації Національних проектів та налагодження співпраці Центру з Міжнародним центром ДПП Європейської економічної комісії ООН;

- Мінекономрозвитку, як спеціально уповноваженому органу з питань ДПП забезпечити формування стратегічних напрямів розвитку ДПП в Україні, що передбачає створення відповідної стратегії, нормативно-правового та організаційного забезпечення;

- розробити механізм чіткої координації діяльності центральних органів виконавчої влади під час реалізації проектів ДПП на національному рівні, посилення управлінської ролі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України шляхом упровадження адміністративного механізму його взаємодії із зазначеними органами виконавчої влади щодо питань реалізації проектів ДПП шляхом прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного нормативно-правового акту, який міститиме положення про ступінь взаємодії або обов'язкове узгодження центральними органами виконавчої влади рішень у сфері ДПП з Мінекономрозвитку;

- забезпечити ефективну реалізацію проектів ДПП на рівні органів місцевого самоврядування  на основі розроблення єдиного управлінського механізму відбору, експертизи, погодження та впровадження проекту із залученням фахівців відповідної кваліфікації та можливості отримувати консультативну та методичну допомогу від Мінекономрозвитку;

- встановити обов’язок органів місцевого самоврядування погоджувати свою діяльність з відповідними центральними органами виконавчої влади в разі впровадження проектів ДПП, що передбачають надання державної підтримки.

Повний текст статті опублікований у збірнику наукових праць "Актуальні проблеми держави і права" за 2014 р., № 72

Дмитро Бондаренко, Генеральний директор Групи компаній «ЛІГА»

 

Підготовано спеціально для Платформи ЛІГА:ЗАКОН
Зв’язатися з редактором

Увійдіть, щоб залишити коментар