Податковий кодекс: про новели адміністрування податків

Не дивлячись на те, що положення Податкового кодексу Україниприйнятого 2 грудня 2010 року, (далі - НК) в частині адміністрування податків в цілому зберігають порядок, передбачений сьогодні Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами"необхідно звернути увагу на деякі його особливості і новели.

Передусім, слід порушити найбільш хворобливе для будь-якого суб'єкта господарювання питання здійснення податкового контролю, і, зокрема, податкових перевірок.

Так, новий НК, детально регламентуючи порядок податкового контролю, встановлює три виняткові способи його здійснення:

- облік платників податків;

- інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності податкових органів;

- перевірки і звіряння.

В той же час, якщо в нормах відносно обліку платником податків переважають положення "організаційно-методичного характеру", то в нормах, регулюючих два інші способи контролю, повною мірою проявляються істотно розширені повноваження податкових органів.

Безумовно, йдеться і про право просити великий спектр інформації (наприклад, про вступ в спадок фізичними особами, з вказівкою паспортних даних останніх, а також деталізацією отриманого у спадок майна) і про право провести зустрічне звіряння цих суб'єктів господарювання відносно платника (що формально не є перевірками) податків або, у разі ненадання платником податків відповіді податковому органу впродовж 10 днів з моменту отримання запиту останнього, - позапланову перевірку суб'єкта господарювання.

Також необхідно відмітити, що новий НК розширює і перелік підстав для проведення позапланових перевіроксеред яких, окрім названого вище, надання платником податків уточнюючого розрахунку за період, який вже перевірявся податковим органом. Отже, з набуттям чинності НК платник податків вже не зможе уточнити раніше подану декларацію шляхом заниження вказаних раніше показників для "списання" податкового зобов'язання наступних періодів.

Крім того, слід акцентувати, що податкові перевірки, окрім камеральной, здійснюються на підставі відповідного рішення керівника податкового органу (наказу). У разі документальних перевірок обов'язковою умовою є попереднє надання платникові податків копії такого наказу з вказівкою дати і місця проведення перевірки.

В той же час, НК вводить новий для податкових органів вид перевірок - фактичну перевіркуяка здійснюється без попередження платника податків. Ще однією особливістю цього виду перевірки є те, що, при перевірці порядку здійснення готівкових розрахунків і застосування реєстраторів розрахункових операцій, податковий орган отримав право проводити контрольні розрахункові операції (з наступним поверненням товару платникові податків або відшкодуванням витрат у разі неможливості такого повернення).

Проте, для суб'єкта господарювання, що перевіряється, це може вилитися, як в ризик ушкодження або знищення об'єкту контрольної розрахункової операції (приміром, товару, що має значну матеріальну цінність), так і в наступну тяжку процедуру відшкодування вартості такого товару з бюджету.

Далі новий НК встановлює основи для складання укладень податковими органамиа саме: певні НК документи, експертні укладення, судові рішення, інші матеріали. Але і в цьому питанні НК залишив місце протиріччя.

Так, з одного боку, в новому НК міститься пряма заборона податковому органу вимагати від платника податків надання яких-небудь документів, не передбачених в НК, а також нібито чіткі вимогах до підтвердження даних податкової звітності.

Але, з іншого боку, окрім первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової і статистичної звітності (п.п. 20.1.7, 20.1.8, 44.1 НК), податковий орган офіційно отримав право вимагати від платника податків, що перевіряється, абстрактні "інші документи" (п.п. 20.1.2, 85.4 НК)ні перелік яких, ні характер НК не встановлений.

Таким чином, зважаючи на існуючу практику податкових перевіряючих просити "інші документи", можливість існування яких в принципі спірна, НК створює сприятливі умови для зловживань на місцевому рівні.

Далі, кажучи про експертних укладенняхварто вказати на право податкового органу притягати не лише експертів, але і фахівців, а також і перекладачів. При цьому НК регламентує лише порядок залучення експертів. Питання ж залучення і оплати фахівців і перекладачів, залишені без уваги в НК, найімовірніше ляже тягарем на суб'єкта, що перевіряється.

У контексті отримання інших, встановлених НК, матеріалів для податкового укладення, можна назвати спільне зняття показників внутрішніх і зовнішніх лічильників (п. 20.1.10 НК)а також доступ до територій, приміщень і іншого майна платника (п. 20.1.11 НК) податків. При цьому недопуск податкового органу в таких випадках багатий адміністративним арештом майна платника (правда, його максимальний термін складає 96 годин, упродовж яких його законність має бути перевірена судом) податків.

Терміни здійснення перевірок також зазнали деякі зміни з прийняттям НК. Так, були декілька збільшені терміни самих перевірокможливість їх продовження, а також зупинки (причому без приведення вичерпного переліку підстав) на загальний термін до 30 днів.

Правда, і терміни подачі заперечень на акти податкових перевірок і терміни їх розгляду також збільшені з 3 до 5 робочих днів.

Частково зазнала змін і процедура адміністративного оскарження рішень податкових органів. Так, новий НК встановив дворівневу процедуру оскарження, замість нинішньої трирівневої.

Також новий НК ввів ряд положень, що відміняють, як мінімум офіційно, "презумпцію провини" платника податків. По-перше, тягар доведення в процесі оскарження рішень податкового органу (як адміністративного, так і судового) лежить віднині саме на контролюючому органі, а не на платнику податків. По-друге, податкове зобов'язання, у разі його судового оскарження, вважається погодженим з моменту набуття чинності рішенням судуі саме з цієї миті у платника податків виникає зобов'язання по погашенню такого податкового зобов'язання.

Крім того, зміни торкнулися і відповідальності платників податків. Передусім - розміру фінансових санкцій, які, втративши прив'язку до неоподатковуваного мінімуму прибутків громадян, зафіксовані в грошовому вираженні.

При цьому штрафні санкції не застосовуються до платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за результатами діяльності в першому і другому кварталах 2011 року, до інших же платників податків в період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються в розмірі 1 гривна за кожне порушення.

Таким чином, встановлений НК порядок адміністрування податків встановлює суворий контроль над платником податків і надає широкі повноваження податковому органу в цьому відношенні, не залишаючи платникові податків досить інструментів для опору податковому тиску.