Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Реклама харчових продуктів у світлі нового законодавства

Юристи ЮФ EVRIS, проаналізувавши вимоги Закону щодо інформації про харчові продукти, прогнозують посилення захисту споживачів та складнощі в імплементації його вимог для операторів ринку

Сьогодні важко уявити наше життя без реклами. Кожного дня різноманітна реклама оточує нас практично у всіх аспектах нашого життя і будь-яка сфера бізнесу використовує рекламу у своїй господарській діяльності. Однак, важливо пам'ятати, що окрім як бути якісною, реклама має відповідати нормам законодавства. В іншому випадку - зусилля і кошти, які були витрачені на її розробку та розповсюдження, можуть виявитися марними.

Закон «Про рекламу» визначає рекламу як інформацію про особу чи товар, розповсюджену в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначену сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Таким чином, світлова вивіска, білборд біля дороги, пост про товар/продукт в соціальних мережах теж є рекламою і на неї розповсюджуються одні й ті ж вимоги законодавства України. Разом з цим, права споживачів в Україні масово порушуються не лише на етапі продажу неякісних товарів. Часто це відбувається ще до того, як людина прийшла у супермаркет. Потенційний покупець потрапляє на «гачок» ще на етапі рекламної компанії. Втім, часто така реклама спонукає споживача до придбання невідповідного рекламованій якості товару, в тому числі харчових продуктів.

https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/183845_prezident-skhvaliv-nov-pravila-markuvannya-kharchovikh-produktv

Говорячи про основні та найбільш важливі нововведення законодавства в сфері харчових продуктів слід виділити Закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».

Перш за все, вищезазначений Закон поширюється на рекламу харчових продуктів, а основною його метою є забезпечення належної поінформованості споживачів про харчові продукти.

Згідно Закону, інформація про харчовий продукт не повинна вводити в оману споживача, зокрема щодо:

1) характеристик харчового продукту, у тому числі його категорії, характерних ознак, властивостей, складу, кількості, мінімального терміну придатності або дати «вжити до», країни походження або місця походження, способу виробництва (виготовлення);

2) приписування харчовому продукту непритаманних йому властивостей або наслідків споживання;

3) особливих характеристик харчового продукту, якщо аналогічні харчові продукти мають такі самі характеристики, зокрема шляхом підкреслення факту наявності або відсутності певних інгредієнтів та/або поживних речовин;

4) припущення за допомогою зовнішнього вигляду продукту, опису або графічних зображень про наявність у харчовому продукті певного компонента або інгредієнта, якщо насправді компонент або інгредієнт, який зазвичай присутній або використовується у даному харчовому продукті, замінено іншим компонентом або інгредієнтом.

Говорячи про нюанси Закону потрібно відзначити, що встановлюються вимоги до забезпечення розбірливості інформації про харчовий продукт. Наприклад, висота малих літер у тексті, якими надається обов'язкова інформація про харчовий продукт, має бути не меншою 1,2 мм. У разі використання упаковки або тари, площа найбільшої поверхні якої менша за 80 кв. см, висота малих літер має дорівнювати або перевищувати 0,9 мм.

https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/170114_deputati-virshili-zaboroniti-palmovu-olyu

Також Законом передбачено надання інформації про алергени, харчові продукти, продаж яких здійснюється дистанційно, про використання у харчовому продукті рафінованої олії або жирів рослинного походження, зокрема пальмової олії.

Окрім вищезазначеного, Закон зобов'язує операторів ринку надавати споживачам інформацію й щодо того, чи піддавався харчовий продукт заморожуванню або розморожуванню. При цьому, назва таких продуктів має обов'язково включати слово «розморожений».

У свою чергу, порушення встановлених вимог до надання інформації щодо харчових продуктів, надання неточної, недостовірної та незрозумілої для споживачів інформації про харчовий продукт тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п'ятнадцяти мінімальних заробітних плат, а на фізичних осіб - підприємців у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Разом з цим, за введення споживачів в оману щодо речовин і харчових продуктів, що викликають алергічні реакції або непереносимість, штраф становить тридцять мінімальних заробітних плат для юридичних осіб і двадцять - для фізичних осіб-підприємців.

[Актуальний розмір мінімальної зарплати в Україні завжди можна дізнатись в модулі "Довідники" ІПС ЛІГА:ЗАКОН, скориставшись тестовим доступом]

Закони України та інші акти законодавства, що містять положення щодо надання споживачам інформації про харчові продукти, повинні містити положення про перехідний період, який починається з дня набрання чинності такими законами або іншими актами законодавства та не може бути менше ніж 24 місяці. Винятком із цього положення є випадки, коли запровадження нових або зміна існуючих вимог щодо надання інформації про харчові продукти необхідні для усунення або зменшення науково доведеного ризику для здоров'я людини.

Підсумовуючи вищезазначене, можна стверджувати, що з однієї сторони Закон має на меті підвищити захищеність та обізнаність покупців, а з іншої сторони - операторам ринку доведеться провести досить значну уніфікацію правил щодо надання споживачам інформації стосовно харчових продуктів згідно з новими вимогами.

Тетяна Романченко, старший юрист,

Михайло Кострома, молодший юрист, ЮФ EVRIS

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
Увійти
На цю ж тему