Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Включення роялті в митну вартість товарів (авторське право)

14.03, 29 листопада 2016
2433
0

Матеріал Аналітичного видання "ЮРИСТ&ЗАКОН"

У попередній статті ми розповідали про податкові наслідки імпорту на територію України товарів, що включають об'єкти промислової власності (торгові марки, ноу-хау, промислові зразки). Протягом цієї теми хочемо поділитися інформацією про особливості включення в митну вартість роялті за використання об'єктів авторського права.

Ми вже говорили про те, що для включення роялті в митну вартість мають бути дотримана дві обов'язкові умови :

- роялті відносяться до товарів, що імпортуються;

- сплата роялті має бути умовою постачання товарів.

При цьому витрати на відтворення (тиражування) товарів на території України не повинні включатися в митну вартість.

Вичерпання прав на об'єкти авторського права

На відміну від права промислової власності, відносно авторських прав в Україні діє національний принцип вичерпання прав (ч. 7 ст. 15 і ч. 3 ст. 40 ЗУ "Про авторське право і суміжні права"). Це означає, що для використання права на імпорт, поширення шляхом першого продажу, публічної демонстрації товарів і інших майнових авторських прав імпортер повинен укласти ліцензійний договір з правовласником-нерезидентом і платити йому роялті, якщо товар уперше ввозиться на територію України.

Роз'яснень від контролюючих органів про застосування на практиці положень Митного кодексу практично немає, зате в українській судовій практиці є ряд прикладів, що показують підхід суддів до цього питання. Стосовно авторського права спостерігається успішна практика спростування рішень митниці за обома обов'язковими умовами.

(А) Роялті не пов'язані з товаром, що імпортується

Судовим прецедентом в цій області є рішення Верховного Суду у справі українського кінодистриб'ютора ТОВ "Кіноманія".

Фабула справи. Українська компанія кінопрокату "Кіноманія" виплачувала роялті правовласникам фільмів Warner Brothers Pictures за право публічної демонстрації фільмів в українських кінотеатрах. З Росії "Кіноманія" імпортувала носії із записами фільмів (фільмокопії). "Кіноманія" отримувала від кінотеатрів роялті за демонстрацію фільмів, а не за поширення фільмокопій. Крім того, за умовами ліцензійного договору "Кіноманія" могла самостійно виготовити фільмокопії. Митниця нарахувала 211536,83 грн. ПДВ і 21153,68 грн. штрафних санкцій за неувімкнення роялті в митну вартість фільмокопій.

Рішення суду. Верховний Суд в 2011 році дійшов висновку, що роялті не були умовою продажу фільмокопій в Україну; до того ж об'єкт сплати роялті - дохід від продажу квитків в кінотеатрах, а не від поширення фільмокопій (справа № 21-157а11).

(Б) Роялті не є умовою продажу товару, що імпортується

Фабула справи. Компанія "Бурда Україна" ввозила в Україну журнали і платила роялті різним компаніям за використання ілюстрацій, текстових і графічних матеріалів у своїх журналах, право друку, імпорту і поширення журналів в Україні. Київська регіональна митниця донарахувала більше 745 тис. грн. ПДВ і близько 146 тис. грн. штрафних санкцій за неувімкнення в митну вартість журналів сум виплачуваних роялті.

Рішення суду. Суд вирішив, що виплата роялті не була умовою виготовлення і постачання друкарської продукції, а отже, не впливала на митну вартість цього товару. В той же час сплата роялті не могла бути умовою продажу товарів взагалі, оскільки ввезення товару здійснювалося за договором на виготовлення продукції, а не купівлі-продажу (справа № До/800/33137/13).

Імпортерам при укладенні угод слід враховувати законодавство по інтелектуальній власності і пам'ятати, що з кожним роком контролюючі органи дістають доступ до все більшого об'єму інформації, а ставки судових зборів у адміністративних справах збільшуються в геометричній прогресії.

Ще одно судову справу про імпорт друкарської продукції підтверджує загальне правило - для дотримання другої умови включення роялті в митну вартість товарів має бути доведений прямий або непрямий зв'язок між постачальником і правовласником авторських прав.

Фабула справи. Польська компанія "Winkowski Sp.г.о. про". поставляла українській компанії "Херст Шкулев Прес" наклади українського видання жіночого журналу "ELLE". Також українська компанія платила роялті ряду європейських компаній за використання ілюстрацій і редакційних матеріалів в цьому журналі на території України.

Рішення суду. В даному випадку роялті торкалися товару, що імпортувався, але ні прямо, ні побічно не були умовою його продажу. Крім того, не були доведені зв'язок між постачальником журналів і правовласниками ілюстрацій і редакційних матеріалів і факт виплати роялті на користь постачальника ні прямо, ні через третіх осіб. Тому суди прийняли рішення на користь платника (справа № До/800/17064/14) податків.

Дистриб'юторам програмного забезпечення, кіно- і аудіоіндустрії необхідно мати на увазі, що згідно із законом про авторське право вони зобов'язані укласти ліцензійний договір з правовласником для подальшого поширення товарів в Україні. Без укладення ліцензійного договору подальше поширення було б незаконним. Також слід враховувати, що незалежно від того, чи вказана умова про виплату роялті в договорі постачання, платежі роялті відповідно до ст. 58 Митного кодексу повинні включатися в митну вартість.

Проте в нижчеприведеній судовій справі імпортерові вдалося його виграти і уникнути включення роялті в митну вартість, застосовуючи норми тямущої примітки до пп. "с" п. 1 ст. 8 Угод про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, згідно з яким платежі, здійснені покупцем за право перепродажу імпортних товарів, не додаються до митної вартості товарів, якщо такі платежі не є умовою продажу на експорт імпортних товарів в країну ввезення.

Фабула справи. Українська компанія "Гемини Дистрибуція" поставляла з Німеччини DVD- диски з фільмами кіностудії "Двадцяте Століття Фокс" і виплачувала роялті кіностудії за право поширювати фільми на території України.

Рішення суду. Суд порахував, що німецький постачальник і кіностудія "Двадцяте Століття Фокс" не були пов'язаними особами; і довести, що роялті були умовою постачання дисків, митниці не вдалося. На думку суду, оплата роялті була умовою збуту дисків, а не умовою їх постачання в Україну (справа № До-31259/10).

ВИСНОВОК:

Звичайно, включення роялті в митну вартість - тема, складна і для імпортерів, і для контролюючих органів. Імпортерам при укладенні угод слід враховувати законодавство по інтелектуальній власності і пам'ятати, що з кожним роком контролюючі органи дістають доступ до все більшого об'єму інформації, а ставки судових зборів у адміністративних справах збільшуються в геометричній прогресії. Тому необхідно дуже уважно і ретельно продумувати договірні моделі постачань продукції, що включає об'єкти авторського права.


Вікторія Остапчук, патентний повірений України, адвокат, керівний партнер ПЮА "Синергія"


Анастасія Радомская, юрист, помічник адвоката ПЮА "Синергія"


Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
Увійти
На цю ж тему