Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Держмитслужба встановила критерії для віднесення підприємств в "Чорний список". Коментар юристів Правовій гільдії "ВикториАл" і AstapovLawyers

27 грудня 2010, 17:25
2945
2
Реклама

Наказом Держмитслужби від 17 грудня 2010 року № 1485 затверджені Критерії для формування Реєстру підприємств, переміщення якими товарів і транспортних засобів мають ознаки ризикованої або сумнівності ("Чорний список")а також Порядок реформування вказаного реєстру.

Критеріями віднесення підприємств в "Чорний список", зокрема, названі наступні:

- наявність протоколів про порушення митних правил або порушеної кримінальної справи;

- отримання в установленому порядку митними органами інформації про сумнівність існування підприємства і ведення господарської діяльності;

- орієнтування митних органів про те, що підприємство або його посадові обличчя може зробити митне порушення;

- наявність у підприємств-резидентів податкових боргів по митних платежах, і інші.

Нормативний акт прийнятий у виконання завдань реформування митної служби, передбаченої Концепцією реформування діяльності митної служби України на 2011 - 2015 роки "Лицем до людей".

ЕКСПЕРТНА ДУМКА

Оксана Ижак: "Ефективність положень цього Наказу може привести здійснення імпорту/експорту на території України у відповідність з європейськими стандартами"

Детальніше прокоментувала наказ Держмитслужби для ЛІГА :ЗАКОН юрист Правової гільдії "ВикториАл" Оксана Ижак: "З метою організації сприяння підприємствам, що мають "незаплямовану" митну історію, Держмитслужба затвердила критерії оцінки підприємств-резидентів, до товарів і транспортним засобам яких може встановлюватися спрощений порядок застосування процедур митного контролю і митного оформлення, а також порядок визначення таких підприємств - резидентів.

Впровадження системи спрощень для добросовісних підприємців при проходженні митних процедур - це не українське нововведення, а звичайна європейська практикадо якої сьогодні залучається і Україна. Це є першим кроком до створення в Україні інституту уповноважених економічних операторів, які на сьогодні успішно функціонують в усіх країнах ЄС.

Таким чином, тепер митні органи отримали повноваження визначати сумлінність підприємств - резидентів і встановлювати по відношенню до товарів і транспортних засобів таких підприємств спрощений порядок застосування митних процедур.

Крім того, Держмитслужба вирішила реалізувати механізм впровадження "міри довіри" до підприємств - резидентам, який складатиметься з 3 рівнів. Він встановлюватиметься і змінюватиметься митним органом з урахуванням даних системи аналізу ризиків і аудиту і безпосередньо залежатиме від результатів оцінки попередньої діяльності підприємства.

Основним критерієм для попадання в список являється порушення митного законодавства раніше.

Попадання підприємства в цей список означатиме для митника, що операції по переміщенню товару мають ознаки ризикованої і мають бути перевірені особливо ретельно.

Підприємства "Білого списку" можуть розраховувати на прискорене проходження митного контролю

В той же час підприємства "Білого списку" можуть розраховувати на прискорене проходження митного контролю.

Залежно від "міри довіри" митним органом встановлюватимуться форми і об'єм митних процедур відносно товарів підприємств-резидентів при здійсненні ними зовнішньоекономічній діяльності. Міра довіри розділяє підприємства на два списки - "Білий список" і "Зелений список". Економічні оператори з цих списків отримуватимуть певні преференції. Для усіх інших підприємств, які не потрапили в згадані списки, рівень довіри не встановлюється. Отже, вони здійснюватимуть зовнішньоекономічні операції в звичайному режимі.

Відповідно до наказу, по відношенню до товарів і транспортних засобів, переміщуваних через митний кордон України підприємствами, які не порушували законодавство, митний контроль здійснюватиметься із застосуванням мінімально необхідного об'єму митних процедур.

До товарів і транспортних засобів, які переміщаються через митний кордон України підприємствами, які включені в Реєстр ("Чорний список") працівники митниць застосовуватимуть форми і об'єм митного контролю відповідно до затверджених профілів ризику з використанням Реєстру.

У основу формування Реєстру підприємств, переміщення якими товарів і транспортних засобів має ознаки ризикованої або сумнівності покладені критерії, що свідчать про наявність негативних фактів попередньої діяльності підприємства при здійсненні ними зовнішньоекономічній діяльності.

Передусім враховуватимуться ті порушення митного законодавства України, які спричиняють за собою значні негативні наслідки для держави.

До них відноситься наявність адміністративних протоколів про порушення митних правил і процедур і кримінальних справ. При здійсненні митних процедур також враховуватимуться факти отримання в установленому порядку інформації про сумнівність існування або ведення господарської діяльності підприємствами.

Негативні факти про попередню діяльність підприємства при здійсненні ВЭД можуть "загнати" його в "Чорний список"

Введення системи визначення ризикових показників при здійсненні митного контролю і митного оформлення дозволяє у автоматизованому режимі відбирати переміщення, які здійснюються підприємствами підвищеного ризику і оперативно приймати рішення про адекватні об'єми митного контролю і разом з цим прискорювати митне оформлення для підприємств, які дотримують чинне законодавство.

У "Білий список" Державної митної служби України автоматично віднесені усі підприємства, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України.

Підприємствам, які входять в "Білий список", надаватимуться такі преференції:

- не проводиться митний огляд в пункті пропуску через державний кордон України, але здійснюється вибірковий митний огляд в митниці призначення/відправлення згідно із статтею 42 Митного кодексу Україниякщо безпосереднім відправником або одержувачем таких товарів і транспортних засобів є це підприємство;

- незастосування до товарів, безпосереднім відправником або одержувачем яких є підприємство відповідного переліку окремих положень нормативно-правових актів Держмитслужби.

Внесеним в "Зелений список" підприємствам надаватимуться наступні преференції:

- здійснюється вибірковий митний огляд в митниці призначення/відправлення згідно із статтею 42 Митного кодексу України, якщо безпосереднім відправником або одержувачем таких товарів і транспортних засобів є це підприємство;

- незастосування до товарів, безпосереднім відправником або одержувачем яких є підприємство, відповідного переліку окремих положень нормативно-правових актів Держмитслужби в скороченому варіанті.

На наш погляд, ефективність положень цього Наказу може привести здійснення імпорту/експорту на території України у відповідність з європейськими стандартами. Залишається сподіватися, що корумпованість окремих чиновників не зведе задуми по реформуванню митного законодавства України нанівець".

ЕКСПЕРТНА ДУМКА

Олег Мальский: "Дискримінацією можна вважати застосування однакових правил до різних ситуацій або різних правил до однакової ситуації"

Своя думка відносно наказу порталу ЛІГА :ЗАКОН надав партнер AstapovLawyers, Олег Мальский: "Цей наказ може значним чином полегшити питання по проходженню митного контролю товарів для підприємств, які мають значний досвід і працюють по транспарентних принципах.

Питання виникає в процедурі формування цих списків і можливості перекваліфікації підприємств з чорних у біліабо, скажімо так, з нейтральних у білі або в чорні. Як часто проходитиме цей перегляд і на яких підставах? Це можуть бути об'єми розмитненого товару і мита, заплачені до державного бюджету. Поки до кінця незрозумілі механізми формування цих списків.

Загалом, можна сказати, що права підприємців не будуть порушені, якщо однакові принципи застосовуватимуться до усіх підприємців. І такі права можуть бути порушені підприємцем, якщо відбуватиметься свого роду дискримінація.

Дискримінацією можна вважати застосування однакових правил до різних ситуацій чи різних правил до однакової ситуації. Саме в даному випадку і проявлятиметься позитив або негатив цього наказу.

Додатковий нюанс, над яким слід замислитися, це можливість порушення цим наказом визначених принципів права зміни торгової організації СОТ. Необхідно розглянути нюанс, чи буде цей наказ яким-небудь чином фактично дискримінувати іноземного виробника або імпортера в порівнянні з національним. І якщо в принципах складання цих списків будуть тонкощі, які неможливо виконати іноземцям, а можливо виконати тільки українцям, цей документ може вважатися дискримінаційним у бік іноземців, що прямо заборонене правом СОТ".

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти

Схожі новини