Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Про що мовчать юрисконсульти?

31 березня 2015, 16:54
9700
34
Автор:
Реклама

Сьогодні голос громадськості чутний як ніколи. Він все голосніше доноситься до нас з центральних міських площ, звучить з екранів телевізора, розлітається через соціальні мережі. Ми, нарешті, повірили в значущість своєї думки, набули надії на краще майбутнє. І доки ця надія жива, намагаємося внести свій вклад в нову українську державу.

З перших днів Революції гідності ми виразно чуємо голоси адвокатського співтовариства, яке, скориставшись перезавантаженням влади, мобілізувало в неї свої кращі кадри. На тлі хвилі національного пробудження не чутно лише голоси українських юрисконсультів, армія яких є найбільш численною в юридичній професії. На жаль, правова варта українського підприємництва досі не має власного професійного об'єднання або звичайного профільного клубу, неохоче вступають в інші громадські організації, залишаючись соціально пасивною категорією юристів.

Про що ж думають українські юрисконсульти в епоху колосальних державних змін, як відчувають на своїй роботі останні законодавчі новели і як оцінюють можливе введення адвокатської монополії? У усьому цьому ЮРЛИГА намагалася розібратися в ході закритого круглого столу для корпоративних юристів, який пройшов 25 березня в Прес-центрі Інформаційного агентства "ЛІГАБізнесІнформ".

></p></td></tr><tr valign=

Олександр Онуфриенко

ВТРАТА РІВНОВАГИ

За минулий рік українські юрисконсульти, як і більшість громадян, в нашій країні втратили деяку точку опори - гарантії елементарної стабільності у своїй роботі. Об'єктивно кажучи, ніхто не знає, куди рухається бізнес і де він виявиться завтра. По словах Олександра Онуфриенкодиректори Юридичного департаменту компанії "КИНТО", раніше усі робочі процеси юрисконсультів були принаймні, але все таки прогнозовані. Сьогодні із-за системних змін в державному апараті практично неможливо передбачити ні тривалість звичайного судового процесу, ні результати його розгляду. Та і взаємини з контрагентами стали повні сюрпризів.

Девальвація гривні привела до того, що багато контрагентів, користуючись положеннями Цивільного кодексу про підстави розірвання угод в зв'язку зміною істотних обставин, відмовляються переукладати договори на нових умовах. У інших випадках, відмовляючись виконувати стару угоду, контрагенти намагаються послатися на форс-мажор. Втім, отримати відповідний документ, що підтверджує виникнення обставин непереборної сили, вдається далеко не усім - практика Торгово-промислової палати в цьому питанні, як нарікають юрисконсульти, досить непередбачувана.

></p></td></tr><tr valign=

Святослав Щербатюк

ВИКЛИКИ НОВОГО ЧАСУ

Як відомо, політика, що проводиться в державі, неминуче знаходить своє віддзеркалення в праві. Так, неспокійна ситуація на Донбасі і непрогнозованість курсу національної валюти породжує для українців масу несподіваних законодавчих новинок. Проте і нове законодавство, частенько, не може зрозуміло відповісти на усі питання і захистити бізнес від втрат, примушуючи підприємця самому реагувати на виклики сьогодення. Юрисконсультам доводиться неабияк потрудитися, прораховувавши усі риски наперед, щоб фірма не попала в капкан.

Одній з таких головоломок, по словах Святослава Щербатюкарадника по інвестпроектах ПАО "АрселотМиттал Кривої ріг, являється ризик фінансування тероризму. Приміром, придбаваючи продукцію, нехай навіть у київського ТОВ, яке возить сировину з Авдеевки, необхідно бути упевненим, що ваші партнери по бізнесу не приплачують озброєним козакам, що стоять на пропускному пункті. Щоб уникнути подібних ризиків, юрисконсульт радить підприємцям зібрати зі своїх контрагентів гарантійні листи і допсоглашения, що свідчать про їх належну правову обізнаність. Це усуне елемент злочинного наміру і узабезпечить вашу репутацію, навіть якщо контрагент раптом буде помічений правоохоронцями в сумнівних операціях.

></p><p align=СИСТЕМА ЗАЛИШАЄТЬСЯ КОЛИШНЬОЮ

За оцінками багатьох юрисконсультів, які вимушені стикатися в роботі з представниками державних органів, з боку чиновників сьогодні відчувається деяка заляканість. Вони стали набагато обережніше у своїх діях і висловлюваннях, побоюються приймати ризиковані рішення. Проте істотних позитивних зрушень в державному апараті все ще не сталося. Чиновники так і залишаються чиновниками, які досі не відчувають, що живуть і працюють за рахунок наших податків. Втім, за наявності належної політичної волі юрисконсульти упевнені, що ми обов'язково зможемо впоратися з проблемами старої державної системи. Адже кожному гідному фахівцеві хочеться отримувати гроші саме за знання, а не за свої знайомства.

></p></td></tr><tr valign=

Іван Екимов

НЕ БЕЗ ДОПОМОГИ

В умовах кризи юрисконсульти відмічають стійку тенденцію до скорочення витрат на послуги зовнішніх консультантів, а також зниження рівня цін ці послуги. Втім, незважаючи на конкуренцію, що посилилася, яка, вірогідно, повинна витіснити слабких, корпоративні юристи відмічають зниження якості послуг зовнішніх радників.

Чим же пояснити цю дивну тенденцію? Біда в тому, що сьогодні юридичні компанії вимушені хапатися за будь-яку роботу, все частіше відмовляючись від вузької спеціалізації. Так, колись приватний бутик з невеликим штатом юристів, нині позиціонує себе в якості багатопрофільної універсальної фірми. Дійсно, ринок стискується, замовлень стає все менше.

Втім, від допомоги зовнішніх радників бізнес все одно не відмовиться. Іван Екимовзаступник директора з правових питань ТОВ "Мирта Україна", упевнений, що потреба в зовнішньому юридичному консалтингу збережеться і надалі. Проте це переважно відноситься до великого бізнесу, якому не обійтися без вузькоспеціалізованих фахівців у сфері антимонопольного і податкового законодавства, питаннях інтелектуальної власності, торгових розслідувань і т. д.

Залишиться робота у зовнішнього консалтингу і по частині судової практики. Щоб не відправляти свого юрисконсульта на "чужу" територію в іншу область, бізнесу доцільніше найняти місцевого фахівця, який набагато швидше і ефективніше впорається з питаннями цивільного, господарського або карного процесу. Як мінімум на першій інстанції. Та і будь-яку дрібну метушню по судах юрисконсульт, частенько, лише щасливий передати на аутсорс, сконцентрувавшись на роботі в офісі. У будь-якому випадку, начальник юридичного департаменту залишить за собою контроль над ходом будь-якої справи, пов'язаної з компанією.

></p></td></tr><tr valign=

Олександр Петриченко

ОПЛАТА ПРАЦІ І САМООЦІНКА

Незважаючи на скорочення витрат, пов'язаних із зовнішнім консалтингом, спокушатися юрисконсультам все ж не коштує. Різниця, яку власник бізнесу заощадить на послугах адвокатів, в кишеню корпоративного юриста в якості премії, швидше за все, не потрапить. Адже він за свою роботу, незалежно від об'єму, щомісячно отримує стабільну зарплату. В усякому разі, так вважають більшість керівників підприємств.

Втім, рівень оплати праці корпоративних юристів в Україні - це окрема тема для розмови. По словах Олександра Петриченконачальника юрдепартамента "Української горно-металургической компанії", сьогодні сайти по працевлаштуванню переповнені вакансіями на посаду юрисконсульта із ставкою 2,5-3,5 тис. гривен в місяць, що говорить про неоцененности і занижену самооцінку цих фахівців. Нехай і молодих! Адже найсумніше, якщо подібні пропозиції на ринку існують, то існує і попит на такий рівень зарплати. Не влаштовує рівень оплати праці? Пиши заяву! Все одно за тобою вишикується ціла черга охочих отримати роботу.

Крім того, у великому бізнесі чомусь існує негласна думка, що адвокати, працюючі в юридичних компаніях, набагато квалифицированнее своїх колег з корпоративного сектора. А тому їх праця оцінюється вище, ніж робота штатного юриста. Визнають такий стан справ і самі юрисконсульти, що їх, до речі, дуже засмучує.

Проте, в питаннях залучення дорогого консультанта "холодильник все частіше перемагає телевізор", коли власник бізнесу знайомиться з виставленим юридичною компанією рахунком. Тому, вигравши за допомогою зовнішнього радника першу судову інстанцію у податкової, готуючись до апеляції, керівник неодмінно поцікавиться у свого штатного юриста - а ти далі сам зможеш? І неодмінно почує ствердну відповідь. Інакше, хто готовий признатися перед начальством у своїй некомпетентності? Доведеться вигравати справа :).

></p></td></tr><tr valign=

Сергій Саченко

ЯК АДВОКАТИ ЮРИСКОНСУЛЬТІВ "З'ЇЛИ"

Перспектива адвокатської монополії страшенно лякає юрисконсультів. Особливо їх насторожує корінь цієї ініціативи, який, поза сумнівом, криється в грошах. Хтось не готовий оплачувати щорічні адвокатські внески, хтось обурюється перспективою складання додаткових іспитів. Проте ідея монополізації не так страшна, як ризик монополізації ринку певним колом осіб. Ми адже знаємо, що будь-яка реформа в нашій країні починається з благих намірів, проте навіть саму кращу ідею реформатори можуть перетворити на справжній кошмар. Головні питання, що хвилюють сьогодні більшість юристів без адвокатського свідоцтва, - як надалі буде побудований бар'єр доступу до юридичної професії, чи нададуть досвідченим юрисконсультам "безболісну" адвокатську акредитацію, чи буде належним чином побудована робота дисциплінарних і кваліфікаційних комісій?

Втім, безліч юрисконсультів фактично вимушені змиритися з прийдешньою адвокатською монополією, сподіваючись, що з часом зможуть пристосуватися до нових умов. Вони визнають, що колеги з адвокатського співтовариства виявилися набагато дружно, инициативнее і моторніше за корпоративних юристів, зумівши пролобіювати свої ідеї в новій владі.

Що ж, говорять, що адвоката, як і вовка, ноги годують. А вовк, як відомо, тварина хижа. Юрисконсульти ж, внаслідок своєї природної пасивності, заздалегідь поставили себе в позицію жертви, німого свідка. І тепер, опинившись в кігтях хижака, розуміють, що тріпатися запізніло. Сьогодні ринок юридичних послуг в Україні дійсно можна назвати диким, де виживають лише найсильніші...

ХТО, ЯКЩО НЕ МИ

Мабуть, настав час піднімати питання про становлення професійного співтовариства українських юрисконсультів. Вчитися відстоювати свої інтереси і заявляти про свою думку в професійному співтоваристві. Адже як би юрисконсульти шанобливо не відносилися до адвокатів, що прийшли до влади, чекати законодавчих змін від людей, які далекі від розуміння проблем і побажань професії корпоративного юриста, важкувато. Враховуючи, що адвокати завжди заробляли і зароблятимуть на зарегульованості українського законодавства, а також проблемах, які випробовує бізнес у своїй роботі.

Сергій Саченко,

головний редактор порталу ЮРЛИГА

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти
Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях

Схожі новини