Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Особливості розгляду справ про визнання особи недієздатною та можливість її участі у процесі: ВС

Реклама

Місцевий суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, у закритому судовому засіданні визнав особу недієздатною та призначив їй опікуна - її сестру.

Колегія суддів Цивільного суду ВС передала справу на новий розгляд до суду першої інстанції, вказавши, що при попередньому розгляді суди допустили порушення норм процесуального та матеріального права. Відповідне повідомлення з'явилось на сайті ВС.

Спрогнозуйте результат рішення суду з Verdictum PRO. ЛІГА:ЗАКОН презентує першу систему аналізу судових рішень із передбаченням вірогідності перемоги в суді за допомогою штучного інтелекту. Функціонал прогнозування на підставі аналізу тексту позовної заяви створено для попередньої оцінки ризиків та економії часу адвоката протягом підготовки до судових засідань. Детальніше за посиланням.

Позиція Верховного Суду

Згідно зі ст. 299 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю:

- заявника;

- особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною;

- представника органу опіки та піклування.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 27 березня 2008 року у справі «Штукатуров проти Росії» (заява № 44009/05) зазначив, що, вирішуючи справу про визнання особи недієздатною виключно на підставі письмових доказів, не побачивши і не почувши особу, суд порушив її право на справедливий судовий розгляд, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Про необхідність надання доступу до суду навіть особам, які вже визнані недієздатними, відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції наголошується у рішенні ЄСПЛ від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (заява № 49069/11).  

Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України «Про психіатричну допомогу» особи, яким надається психіатрична допомога, мають право на особисту участь у судових засіданнях, висловлення своєї думки щодо висновків лікарів-психіатрів у судовому засіданні при вирішенні питань, пов'язаних із наданням їм психіатричної допомоги та обмеженням у зв'язку з цим їх прав.

Таким чином, особа, щодо якої розглядається справа окремого провадження про визнання її недієздатною, має право на участь у слуханні справи та на справедливий розгляд своєї справи. Зокрема, така особа повинна бути повідомлена про розгляд справи, їй має бути роз'яснено її права, вона повинна мати можливість за бажання скористатися безоплатною правовою допомогою і брати участь у судових засіданнях.

Навіть у разі наявності реальних, доведених застережень щодо небезпеки безпосередньої участі цієї особи у розгляді справи для інших осіб або для неї самої суд повинен, принаймні, мати візуальний контакт із такою особою, а краще опитати її (за необхідності - дистанційно, у режимі відеоконференції). Якщо на момент розгляду справи особа позбавлена волі як психічно хвора, суд має перевірити законність підстав позбавлення волі такої особи, щоб гарантувати права людини на свободу та справедливий суд.

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд не врахував, що заяву про визнання особи недієздатною суд першої інстанції розглянув без її участі, не врахував заяви представника особи про залучення її та її представника до участі у справі, у зв'язку з чим порушив вимоги ст. 299 ЦПК України.  

Встановивши з висновків судово-психіатричних експертиз та інших поданих заявником доказів, що наявний в особи психічний розлад істотно впливає на  її здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тобто немає абсолютної неспроможності, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов помилкового висновку про визнання її недієздатною відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України.

Крім того, КЦС ВС зазначив, що згідно зі ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна. Суди зазначених вимог закону не врахували і за відсутності подання органу опіки та піклування призначили опікуном особи  її сестру.

Щойно відповідне рішення ВС від 7 жовтня 2020 року у справі № 195/1605/16-ц (провадження № 61-9500св20) з'явиться в системі, ви зможете з ним ознайомитись в системі VERDICTUM. Постанову легко можна буде знайти за номером справ. Переконатись у зрусності використання системи VERDICTUM протестувавши її, можна вже зараз за посиланням.

Читайте також: ВС надав роз'яснення щодо права на звернення до господарського суду в інтересах юридичної особи

Державна реєстрація не є способом набуття права власності: роз'яснення ВС

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти
Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях

Схожі новини