Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

ЄСПЛ та захист прав людини: практика в умовах пандемії

Реклама

Пандемія COVID-19 спричинила у світовій юридичній спільноті жваву дискусію щодо порушення прав людини. Серед іншого, багато говорять про те, як вжиті державами карантинні заходи вплинули на дотримання прав людини, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Конвенція передбачає можливість держави-учасниці відступити від її зобов'язань за Конвенцією під час надзвичайної ситуації (ст.15). Так, під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації, будь-яка держава-учасниця може вживати заходів, що відступають від її зобов'язань за цією Конвенцією, виключно в тих межах, яких вимагає гострота становища, і за умови, що такі заходи не суперечать іншим її зобов'язанням згідно з міжнародним правом. Це положення Конвенції застосовується з врахуванням низки матеріальних та процесуальних вимог.

Станом на липень 2020 року, держави-учасниці Конвенції (зокрема, Латвія, Румунія, Вірменія, Республіка Молдова, Естонія, Грузія, Албанія, Північна Македонія, Сербія та Сан-Марино) вже повідомляли Генерального секретаря Ради Європи про їх рішення використати положення ст. 15 Конвенції в умовах пандемії COVID-19. Деякі з держав згодом повідомили про продовження строку дії відступу та/або припинення його застосування з поверненням до застосування положень Конвенції у повній мірі. У свою чергу, Україна подібних заяв не робила.

При цьому Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вирішив у винятковому порядку продовжити 6-місячний строк для подання заяви, передбачений ст. 35 Конвенції, спочатку на один місяць (починаючи з 16.03.2020), а потім ще на два, з 16.04.2020 по 15.06.2020 включно. Крім того, строки, що були відведені під час розгляду справ, були продовжені на один місяць з 16.03.2020, а потім, із 16.04.2020* - ще на два. Додатково, ЄСПЛ вжив заходів, спрямованих на те, щоби звести до мінімуму фізичну присутність персоналу у будівлі Суду. Також ЄСПЛ скасував слухання у березні та квітні 2020 року. Цікаво, що, змінюючи Конвенційні строки, ЄСПЛ не зазначив свої відповідні повноваження щодо змін строків, встановлених на підставі відповідного Конвенційного механізму, поставивши тим самим багато теоретичних та практичних питань.

Через особливий статус практики ЄСПЛ в Україні та впровадження в українське судочинство європейських стандартів прав людини, варто врахувати позиції ЄСПЛ щодо застосування Конвенційних положень в контексті наслідків пандемії та впровадження заходів щодо її запобігання. На розгляд ЄСПЛ вже передані справи, пов'язані з епідеміологічною кризою COVID-19.

Наприклад, у справі Д.С. проти Італії (D.C. c. ITALIE, Заява № 17289/20) щодо ймовірного порушення права заявника на повагу до сімейного життя, заявник скаржиться, що італійська влада не вжила тимчасових та невідкладних заходів для забезпечення підтримки сімейного зв'язку з його дочкою. 2 квітня 2020 року заявник подав до суду Ареццо заяву про сепарацію з вимогою надати йому право спільної опіки над дочкою, яка вже місяць проживала з дружиною, окремо від батька. В цій же заяві заявник просив суд визнати невідкладність процедури відповідно до Законодавчої постанови № 18** (2020 року) щодо невідкладних заходів боротьби з епідеміологічною кризою COVID-19. 9 квітня 2020 року суд Ареццо призначив перше слухання щодо термінових тимчасових заходів в інтересах дитини аж на 29 жовтня 2020 року, відхиливши заяву про невідкладний розгляд. Перед сторонами у цій справі стоїть багато питань. Чи мало місце втручання у реалізацію заявником свого права на повагу до свого сімейного життя у розумінні ст. 8 Конвенції? Якщо так, то чи було воно законним, виправданим та пропорційним? Чи були дотримані позитивні зобов'язання держави? Чи мав заявник ефективні засоби захисту своїх прав, передбачених ст. 8 Конвенції?

Інша справа, Мухаммед Асіф Хафез проти Сполученого Королівства (HAFEEZ v. THE UNITED KINGDOM, Заява № 14198/20), стосується заявленого порушення ст. 3 Конвенції. Справа виникла в тому числі через ризик довічного ув'язнення без умовно-дострокового звільнення та неадекватних умов утримання через пандемію COVID-19 у разі, якщо 60-річного чоловіка із певними проблемами зі здоров'ям (серед яких діабет та астма) екстрадують до США. У березні 2019 року Державний секретар (Міністр внутрішніх справ Великобританії) видав наказ про екстрадицію заявника. Останній подав апеляційну скаргу, яку в січні 2020 року відхилив Високий Суд, зазначивши відсутність ризику порушення ст. 3 Конвенції.

Зараз питання, поставлені перед сторонами у провадженні ЄСПЛ, включають те, чи був би реальний ризик порушення ст. 3 Конвенції у разі видачі заявника з огляду на умови утримання, з якими він зіткнеться після прибуття, беручи до уваги пандемію COVID-19 (скоріше за все, через статистику захворюваності у США).

На даний момент неможливо передбачити, якого масштабу може набути обсяг справ щодо порушення Конвенційних прав через пандемію. Вірус продовжує розповсюджуватися планетою, і поки невідомо, яких іще заходів держави будуть вживати для того, аби тому запобігти.

Варто врахувати й тривалість формування практики ЄСПЛ, адже ЄСПЛ розглядає справи лише після вичерпання всіх національних засобів юридичного захисту, а розгляд ним справ займає певний час. Тому поки що зарано аналізувати практику ЄСПЛ щодо порушення Конвенційних прав внаслідок заходів, вжитих державами для запобігання COVID-19, чи робити висновки щодо відповідних позицій ЄСПЛ. Втім, з огляду на застосування українськими судами практики ЄСПЛ як джерела права та обов'язковість виконання рішень ЄСПЛ у справах проти України, українській юридичній спільноті варто спостерігати за можливими рішеннями ЄСПЛ у справах, що пов'язані із пандемією.

*що не стосувалось тримісячного періоду для подання клопотання про передання справи на розгляд Великої палати, передбаченого статтею 43 Конвенції

**«Нові невідкладні заходи боротьби з епідеміологічною кризою COVID-19 та їх вплив на цивільне, кримінальне, фіскальне та військове правосуддя»

Анастасія Ільяшенко, юрист ЮФ INTEGRITES

Читайте також:

Українські юристи отримають доступ до повної бази ЄСПЛ

ЄСПЛ вказав, які межі перегляду рішень Верховним Судом

Повна база рішень ЄСПЛ відтепер доступна у системах ЛІГА:ЗАКОН.

60 тис. рішень ЄСПЛ у прив'язці до відповідних статей Конвенції офіційною мовою та в перекладі на будь-яку дату у минулому. Плюс короткі огляди рішень українською та легка навігація від рішень ЄСПЛ до відповідних статей Конвенції та навпаки.

Деталі за посиланням

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти

Схожі новини