Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Карантинна діджиталізація: що змінилося та які виклики постали

Реклама

Після введення Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» карантину на всій території України, громадяни, бізнес, органи державної влади, включно з судами, зрозуміли, що для ефективної діяльності необхідно відцифровуватись. Цей процес надалі стрімко впроваджується.

Що ж змінилось, та чи завжди позитивними і безпечними є такі зміни?

Перша проблема, яка постала перед адвокатами після введення карантину - участь у судових засіданнях. В той час як засідання почали переноситись був прийнятий Закон № 540-IX (законопроект №3275), який передбачає можливість участі в судовому процесі не виходячи з дому чи з офісу.

Читайте також: Новий антикризовий Закон (проект №3275): основні зміни в судочинстві та строках позовної давності у сімейних спорах

Водночас в мережі почали активно критикувати такі положення, через те, що порядок підтвердження особи учасника справи ДСА наразі не визначено. Крім того, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) не запрацювала, а Положення про ЄСІТС, на яке здійснюється посилання в процесуальних кодексах, наразі не прийнято.

І що ж далі?..

Суди, разом з адвокатами, вирішили не чекати державних сервісів та почати проводити судові засідання через додаток Zoom. Суддям посипались овації, адвокати радіють, адже процес пішов і без державного регулювання. Проте не довго пісня грала.

В мережі почали ширитись дані про те, що на просторах Даркнету (DarkNet) з'явилися величезні масиви інформації, що стосується людей, які брали участь у відеоконференціях із застосуванням десктопної версії програми. У Даркнет потрапила інформація щодо 530 тис. користувачів. Зокрема, вказані дані їхніх облікових записів, адреси електронної пошти, паролі, URL-адреси персональної конференції, а також HostKey, що авторизує користувача як організатора конференції.

Звичайно, особи, які злили дані про користувачів, підлягають кримінальній відповідальності, проте, через особливості Даркнету, ідентифікувати таких осіб майже неможливо. Та чи стане від цього легше, адже за 0,02 долара можна купити персональні дані особи. Чи вартувала гра свічок, щоб провести судове засідання і в той же час поставити під удар персональні дані суду, адвоката та інших учасників процесу. Інколи необхідно і дочекатися державних сервісів задля безпеки.

Також окремо слід згадати і про діяльність Мінцифри, а саме про те, як вони інтегрують додаткові сервіси в додаток «Дія».

Так, дві знакові події - це сервіс «Дій вдома» та інтегрування паспорта громадянина України в «Дія».

«Дій вдома» - це новий додаток, який допомагає правоохоронним органам контролювати дотримання самоізоляції особами, для яких вона є обов'язковою. Так, у громадянина є 15 хвилин для того, щоб відповісти на повідомлення, інакше поліція отримує автоматичне сповіщення щодо ймовірного порушення режиму самоізоляції. Правоохоронці вже самостійно перевіряють, навмисне було проігноровано повідомлення чи випадково.

На просторах інтернету поки що нема інформації про те, як часто правоохоронці мають перевіряти людину під час самоізоляції. Тепер же, якщо особа пропускає кілька разів на день сповіщення додатку, у такому випадку, поліції доведеться кожного разу реагувати на такий факт.

Також Мінцифри на свої сторінці у Фейсбуку вказало, що Уряд схвалив постанову про електронні паспорти у додатку «Дія». Зокрема, йдеться про те, що паспорт у смартфоні дозволить не носити з собою ID-картки та витяги з них. Для тих, у кого немає ID-картки, оцифровано закордонний біометричний паспорт, який так само посвідчує особу. Він надає такі ж права і можливості, як і паперовий, що діє всередині країни.

І тут виникає безліч питань.

По-перше, чи необхідно мати при собі документи, які посвідчують особу при укладені договорів, які потребують нотаріального посвідчення, до прикладу, договору купівлі-продажу нерухомості. Фактично, закордонний паспорт і раніше мав би бути аналогом ID-картки. Проте на практиці нотаріус відмовляється посвідчувати такий договір на основі закордонного паспорту.

Тепер же, за логікою Мінцифри, громадяни зможуть укладати такі договори маючи при собі лише смартфон. Наразі слабо у це віриться, оскільки, при укладенні такого договору, особа робить написи «згідно з оригіналом» на копіях документів, які посвідчують особу і які надалі зберігаються у нотаріуса. Виходить, що, або дана процедура зміниться, або все ж таки громадянам не будуть надаватись такі ж права і можливості як при застосуванні паперового паспорту. До речі, якщо ж процедура нотаріального посвідчення зміниться, виникнуть додаткові ризики шахрайства.

Карантин дійсно дав поштовх діджиталізації як бізнесу так і держаних процедур. Однак залишається лише сподіватись, що держава зможе швидко реагувати на виклики, які будуть виникати у зв'язку із нововведеннями, мінімізуючи порушення прав і свобод громадян злочинцями.

Костянтин Корнєєв, молодший юрист Практики безпеки бізнесу Juscutum

Олександр Горобець, керівник проєктів Практики безпеки бізнесу Juscutum

Читайте також:

Судова система України в умовах карантину

Оновлено процесуальні кодекси в частині особливостей розгляду справ під час карантину

Новий антикризовий Закон (проект №3275): основні зміни в судочинстві та строках позовної давності у сімейних спорах

Тримайте все під контролем юридичного департаменту з новим рішенням LIGA360 від ЛІГА:ЗАКОН.

Зверніть увагу, що калькулятор штрафів тепер відкритий усім клієнтам ЛІГА:ЗАКОН. Детальніше тут.

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти

Схожі новини