Тенденції і перспективи розвитку української енергетики юристи і експерти обговорювали 1 листопада на II Legal Energy Forum.
Затверджена стратегія розвитку енергетичного комплексу до 2035 року позначила існуючі в галузі проблеми. Вже є бачення про скорочення об'ємів викидів згідно з Паризьким протоколом. В той же час, головна, на думку Ивана Плачковаголови наглядової ради ПАО "Київенерго", проблема "перезаполитизации енергетичного комплексу" доки не може бути розв'язана. У нас більшість рішень приймають через призму політики, хоча повинні враховувати економічну ефективність і інтереси споживача. Тому і виникла можливість нелегітимності регулятора в період ротації управлінців. Відсутність керівництва у регулятора в течію як мінімум двох місяців, багато юридичних колізій приведуть до оскарження рішень. Крім того, вже під сумнівом конституційність НКРЭКУ. Крім того, для початку роботи відповідного закону, має бути розроблені більше 140 нормативно-правових актів, але процес не розпочатий.
Внутрішні зміни викликані, у тому числі, і інтеграцією з енергетичною інфраструктурою ЄС, оскільки попередня стратегія до 2030 року була орієнтована на РФ. Як пояснив Олег Полищукдиректор по запобіганню і протидії корупції - радник президента ГП "НАЕК "Енергоатом" нова стратегія передбачає конкурентні кроки тільки до 2025 року, і ні у кого немає розуміння, що буде після 2030 року. В той же час, "Енергоатом" несе навантаження приблизно в 35 % енергозабезпечень по країні. Зараз головне завдання "Энергеатома" - це продовження термінів експлуатації енергоблоків, ресурс використання яких - 30 років. Їх демонтаж неможливий через відсутність засобів - ідея спеціального фонду себе не виправдала, оскільки гроші звідти вилучалися до Держбюджету. Таким чином, оскільки держава, швидше за все, не буде готова до демонтажу, ресурс подовжуватимуть і після 2030 року. Природно, ці роботи проводяться з урахуванням безпеки використання. Також готуються до запуску нові потужності - третій і четвертий блок Хмельницької АЕС. Поки не вирішено питання погашення боргів - зараз заборгованість перед "Енергоатомом" складає 12,5 млрд грн., і з кожним днем ця сума росте.
Говорячи про теплоенергетику, Олексій Захарчукдиректор з регуляторних і правових питань ДТЭК нагадав, що згідно з міжнародними зобов'язаннями більшість теплових потужностей повинна вивести з експлуатації. Натомість або залишиться порожнеча, або зайдуть імпортні виробники. Що залишилися близько 33 % потужностей мають бути модернізовані.
Питання конкуренції в енергетичній галузі освітила Марія Нижникперший заступник голови Антимонопольного комітету України. У 2018 році обов'язково виникне питання надання держдопомоги. Згідно з Угодою про приєднання до енергетичного співтовариства з 2012 року допомога, що обмежує конкуренцію, недопустима. При цьому в 2016 році був запущений пілотний проект за оцінкою держпідтримки у сфері енергетики. Слід пам'ятати, що державна допомога - це і надання державних гарантій. Виходить, що держдопомога в цій сфері апріорі заборонена, але є ряд виключень, які повинен визначити Кабмін, ствердивши: 1) перелік послуг загального державного інтересу; 2) критерії допустимості держдопомоги.
Енергосфери торкається і приватизація. Як пояснив Віталій Трубаровв.о. голови Фонду держмайна, 7 чинних законів у сфері приватизації змінить єдинийрегулюючий усі приватизаційні процеси. Передбачається, що об'єкти великої приватизації продаватимуть із залученням радників, а малою - виключно на електронних майданчиках, при цьому встановлюються додаткові умови по викупу об'єктів, що знаходяться в оренді. Фонд і далі здійснюватиме послеприватизационный контроль.
Ключова проблема в енергосфері - ця низька якість державного управління, - вважає Денис Лисенкокерівний партнер ЮФ Aequo. Це видно в усьому - в нормативних документах, в підготовці до судових і арбітражних процесів, і позначиться при винесенні Стокгольмським арбітражем рішення по суперечці з "Газпромом".
Про еволюцію енергоринків говорив Олексій Рябчинголова підкомітету з питань енергозбереження і енергоефективності Комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики і безпеки. Він підтвердив, що в цій сфері існують політичні риски, які виходять зі швидких виборів президента і парламенту. Але можна бути упевненим, що європейські директиви продовжать виконувати. Також продовжиться розвиток поновлюваних джерел енергії. Передбачуване прийняття 27й Енергетичної директиви викличе розвиток енергозбережних проектів. Крім того, продовжиться курс на децентралізацію енергетики.
На форумі також обговорювали питання проектного фінансування і вирішення енергетичних суперечок.
