Застосування до судді міри припинення у вигляді утримання під вартою або домашнього арешту, у тому числі і в тих випадках, коли суддю затримали в час або відразу ж після скоєння тяжкого або особливо тяжкого злочину, до виголошення звинувачувального вироку судом без згоди Вищої ради правосуддя являється грубим порушенням конституційних гарантій недоторканості судді.
На це звернена увага в публічному зверненні Вищої ради правосуддя, яке затверджене рішенням УСЮ від 16 січня 2017 року № 15/0/15-17.
Без згоди Вищої ради правосуддя суддя не може бути затриманий або міститися під вартою чи арештом до виголошення звинувачувального вироку судом, за виключенням затримання судді в час або відразу ж після скоєння тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Суддя, затриманий за підозрою в здійсненні діяння, за яке встановлена карна відповідальність, має бути негайно звільнений після з'ясування його особи, за виключенням:
1) якщо Вищою радою правосуддя дана згода на затримання судді у зв'язку з такою дією;
2) затримання судді в час або відразу ж після скоєння тяжкого або особливо тяжкого злочину, якщо таке затримання є необхідним для попередження скоєння злочину, запобігання або попередження наслідків злочину або забезпечення збереження доказів цього злочину. Суддя має бути негайно звільнений, якщо мету такого затримання (попередження скоєння злочину, запобігання або попередження наслідків злочину або забезпечення збереження доказів цього злочину) досягнуто.
