При невиплаті працівникові компенсації за роботу у вихідний день (у грошовій формі в подвійному розмірі) або ненадання іншого дня відпочинку, і при невиплаті звільненому працівникові з вини власника або уповноваженого ним органу вказаної компенсації, з працедавця підлягають стягненню компенсація за роботу у вихідні дні, компенсація втрати частині зарплати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Вирішуючи справи такої категорії, суди встановлюють факт невиконання роботи у вихідний день, з'ясовують наявність домовленостей між сторонами по виплаті компенсації наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі в подвійному розмірі, зокрема чи звертався позивач до відповідача про надання відповідної компенсації і основи її невиплати, а також наявність провини працедавця в затримці розрахунку при звільненні.
У разі часткового задоволення позовних вимог працівника про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд визначає розмір такого відшкодування з урахуванням розміру спірної суми, на яку працівник мав право, долі, яку вона складала в заявлених вимогах, істотності цієї долі в порівнянні з середнім заробітком і інших конкретних обставин справи.
Така правова позиція була викладена Верховним Судом України в постанові від 7 грудня 2016 року у справі № 6-1425цс16 за позовом звільненого менеджера до банку "Надра" про стягнення компенсації за роботу в неробочі і вихідні дні, компенсації за втрату частини заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
