Тримісячне зволікання з прийняттям Верховною Радою законопроекту "Про Вищу раду правосуддя" перешкоджає виконанню конституційних функцій цього органу, передбачених змінами в Конституціюякі набули чинності 30 вересня 2016 року. Про це заявив Вищу раду юстиції.
Згідно з перехідними положеннями Конституції до набуття чинності Закону "Про Вищу раду правосуддя" виконання його функцій покладене на Вищу раду юстиції. Проте УСЮ не може повною мірою реалізовувати свої повноваження. Так, починаючи з жовтня 2016 припинено розгляд дисциплінарних справ відносно суддів.
Подальше затягування з ухваленням законопроекту, який був внесений на розгляд Верховної Ради у вересні 2016 року, обернеться безкарністю суддівякі приймали рішення в період Революції Гідності з листопада 2013 року по лютий 2014 і діями дискредитували судову систему, адже законодавством передбачений трирічний термін для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, який витікає в грудні 2016 року - лютому 2017 року.
Голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк вважає, що "у разі подальшого зволікання з ухваленням Закону "Про Вищу раду правосуддя" існує великий ризик того, що кричущі порушення, допущені окремими суддями, у тому числі під час Революції Гідності, залишаться без належної правової оцінки, а винні не понесуть за свої дії справедливого покарання. Вища рада юстиції закликає Верховну Раду невідкладно розглянути і ухвалити законопроект "Про Вищу раду правосуддя" в другому читанні".
Від ухвалення вказаного закону залежить також вирішення проблеми кадрового дефіциту в судах, оновлення суддівського корпусу, вжиття заходів для забезпечення незалежності суддів.
