Законодавчі новації
Оксана Олехова, Директор Групи міжнародного оподаткування КПМГ в Україні
Андрій Крякушин, Менеджер Групи міжнародного оподаткування КПМГ в Україні
Закон про спрощення надання послуг нерезидентам
Верховна Рада України 03.11.2016 р. ухвалила Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (відносно ліквідації адміністративних перешкод для експорту послуг) ". Вносяться зміни до законів "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про порядок здійснень розрахунків в іноземній валюті", "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" і "Про міжнародне приватне право" з метою забезпечення наступних можливостей :
- надавати банку инвойс, складений англійською мовою для цілей ідентифікації валютної виручки;
- використовувати инвойс, складений в електронній формі англійською мовою, в якості первинного документу;
- укладати зовнішньоекономічні угоди за поданням послуг нерезидентам в електронній формі;
- визнавати дійсними угоди про надання послуг, робіт нерезидентам, ув'язнені шляхом обміну електронними повідомленнями, виставляння инвойса.
Роз'яснення відносно виплат роялті на користь нерезидентів
ГФСУ у своєму листі від 28.09.2016 № 21036/6/99-99-15-02-02-15 надала роз'яснення відносно особливостей оподаткування виплат роялті на користь нерезидентів. У листі вказується на пріоритет визначення роялті в міжнародних договорах про уникнення подвійного оподаткування над визначенням, наданим Податковим кодексом України. Відповідно до такої позиції, якщо виплати на користь нерезидента не повною мірою відповідають визначенню роялті згідно НКУ, платник може застосувати понижену ставку для оподаткування виплат роялті на користь нерезидента згідно міжнародного договору про подвійне оподаткування за наступних умов:
- така виплата відповідає визначенню роялті у відповідній угоді про подвійне оподаткування;
- до таких виплат застосовується понижена ставка відповідно до угоди.
Роз'яснення відносно визнання виплат нерезиденту фрахтом
У листі від 13.09.2016 р. № 19916/6/99-99-15-02-02-15 ГФСУ виразила позицію відносно виплат на користь нерезидентів за надання транспортних послуг. Виплати на користь нерезидента за надання транспортних послуг визнаються фрахтом і оподатковуються на прибутки нерезидентів по ставці 6% за наступних умов:
- послуги транспортування надаються у рамках зовнішньоекономічного договору нерезидентом;
- надання таких послуг передбачає їх оплату;
- надання транспортних послуг підтверджується первинною документацією відповідно до положень законодавства про бухгалтерський облік.
Зміни в регулюванні проведення планових податкових перевірок
03.11.2016 ВРУ був ухвалений Закон "Про внесення змін до Закону України "Про засадничі положення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" і лібералізації системи державного нагляду". Законом встановлюється ряд нововведень, спрямованих на пом'якшення адміністративного тиску на бізнес при проведенні податкових перевірок :
- введення онлайн-реєстру державних планових перевірок підприємств;
- устанавление максимальної частоти проведення планових перевірок підприємств залежно від міри ризику здійснення правопорушення підприємством.
У теж час, Закон "Про особливості вжиття заходів державного контролю (нагляду) у сфері господарської діяльності", прийнятий ВРУ 03.11.2016 р., встановлює мораторій на планові перевірки підприємств до 31.12.2017. Заборона на планові перевірки не поширюється на перевірки ГФСУ і ряд інших профільних регуляторів.
Роз'яснення відносно оподаткування ПДВ при поверненні товару
Державна фіскальна служба в листі від 05.09.2016 р. № 19168/6/99-99-16-03-02-15 надала роз'яснення про порядок коригування зобов'язань після ПДВ при зміні сум компенсації за поставлений товар і повернення неякісного товару постачальникові. У разі, якщо міняється вартість компенсації за поставлений товар, включаючи перегляд цін після постачання або повернення вже поставленого товару, Постачальник має право здійснити коригування нарахованих ПДВ зобов'язань на підставі первинного документу, який підтверджує факт повернення товару.
Роз'яснення про порядок оподаткування ПДВ передачі прав на торгову марку
У листі від 12.09.2016 р. № 19603/6/99-99-15-03-02-15 ГФСУ надала роз'яснення про оподаткування передачі прав на об'єкти права інтелектуальної власності, включаючи торгову марку. У листі уточнюється, що роялті визнається плата за передачу прав на об'єкти інтелектуальної власності, яка не включає право відчужувати такий об'єкт права інтелектуальної власності. Інакше, така плата не признаватиметься роялті, а сама передача прав на об'єкт інтелектуальної власності є предметом оподаткування ПДВ по ставці 20%.
Роз'яснення відносно оподаткування рекламних послуг, наданих нерезидентами
ГФСУ в листі від 29.09.2016 № 21170/6/99-99-15-02-02-15 надала коментарі про податок на оплату рекламних послуг на користь нерезидента. ГФСУ роз'яснює, що якщо одержувачем рекламних послуг є резидент України, податок повинен сплачуватися незалежно від місця надання послуг. Податок сплачується у момент здійснення виплати на користь нерезидента по ставці 20%.
Роз'яснення окремих питань визнання податкового кредиту
ГФСУ у своєму листі від 13.09.2016 № 19847/6/99-99-15-03-02-15 роз'яснила окремі питання відображення податкового кредиту по ПДВ. У листі відмічено, що торби ПДВ, сплачені у складі плати за за товари/послуги, необоротні активи, придбані до 01.07.2015, і які не були включені до складу податкового кредиту у зв'язку з тим, що вони не використовувалися в господарській діяльності, можуть бути включені до складу кредиту на підставі бухгалтерської довідки про початок фактичного використання в господарській діяльності таких об'єктів. Право на включення до складу кредиту виникає в періоді, коли товари/послуги, необоротні активи почали фактично використовуватися в господарській діяльності оподаткування. Використання в господарській діяльності товарів/послуг, необоротних активів повинно підтверджуватися первинною документацією.
Роз'яснення про застосування тимчасових митних декларацій
ГФС в листі від 26.09.2015 № 31558/7/99-99-18-02-03-17 надала роз'яснення про умови подачі тимчасових митних декларацій. У разі, якщо декларант або його уповноважений представник не можуть надати точні дані про товар, що імпортується, такий товар може бути допущений на митну територію України на підставі тимчасової митної декларації. Складання тимчасової митної декларації здійснюється за умови, що митні збори за ці товари сплачені по максимально високій ставці для цієї категорії товарів, і були зняті проби і зразки товару для проведення експертизи.
Роз'яснення відносно використання товаротранспортных накладних в якості первинної документації
Головне управління ГФСУ в Рівненській області у своєму листі від 07.10.2016 р. N 2388/10/17-00-12-02-10 надало роз'яснення про можливість використання товаротранспортных накладних в якості первинної документації. У листі відзначається, що товаротранспортная накладна повинна відноситися до первинної документації, і до неї застосовані вимоги до первинної документації, які встановлені в частині 1 статті 9 закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".
Ухвалений законопроект про пільги для індустріальних парків
04.10.2016 р. роки ВРУ прийняла в першому читанні за основу законопроект "Про внесення змін до розділу ХХ про розвиток вітчизняного виробництва шляхом стимулювання залучення інвестицій в реальний сектор економіки через індустріальні парки" № 2554а-д від 25.04.2016 р. Згідно із законопроектом, встановлюються заходи по залученню інвесторів в реальний сектор економіки шляхом створення спеціального режиму оподаткування для осіб, зарахованих до учасників індустріальних парків. Законопроект встановлює критерії віднесення платників податків до учасників індустріальних парків і перелік пільг, які будуть надані учасникам :
- в течії перших 5 років дохід учасників від діяльності, визначеної законопроектом, не оподатковується на прибуток підприємств;
- впродовж наступних 10 років дохід від такої діяльності оподатковується на прибуток підприємств по ставці, в два рази меншої діючої основної ставки податку на прибуток підприємств;
- встановлюється термін 15 років з моменту визнання платника учасником індустріального парку, в течії якого не можуть бути погіршені умови оподаткування такого учасника.
Судова практика
Лариса Антощук, Керівник практики вирішення податкових суперечок КПМГ в Україні
Віталій Ивашин, юрист КПМГ в Україні
"Запізніла" довідка (сертифікат) податкової резидентности теж підтверджує резидентний статус іноземного контрагента
У визначенні від 05 жовтня 2016 року в справі №До/800/28853/15 Вищий адміністративний суд України (ВАСУ) зробив висновок, що "запізніла" довідка податкової резидентности є належним документом, що підтверджує резидентний статус іноземної компанії в розумінні п. 103.4 ст. 103 Податкові кодекси України.
Згідно з обставинами справи, платник податків перераховував в 2012 році відсотки за кредитним договором на користь кіпрської компанії. Довідка про податкову резидентности була видана тільки в 2013 році, проте в ній вказано, що кіпрська компанія була резидентом Республіки Кіпр з 2006 по 2013 рік. Українські податкові органи провели в 2014 році перевірку платника податків і донарахували податок на прибутки нерезидентів, посилаючись на ненадання платником податків довідки.
ВАСУ вказав, що законодавство не містить вимог до дати видачі такої довідки. При цьому, ВАСУ відмітив, що довідка не може бути видана раніше дати відповідних операцій, оскільки, на думку ВАСУ, державні органи не мають повноважень видавати документи про засвідчення факту резидентства особи наперед.
ВАСУ дійшов висновку, що довідка від 2013 року, яка є в матеріалах справи, підтверджує статус кіпрської компанії як резидента Республіки Кіпр в період виплати відсотків в 2012 році. Тому, ВАСУ вирішив, що платник податків правомірно застосував конвенцію про уникнення подвійного оподаткування.
(Визначення ВАСУ від 05 жовтня 2016 року в справі №До/800/28853/15)
Повернення майна (внеску в статутний капітал) фізособі внаслідок ліквідації підприємства : додаткове благо або інвестиційний дохід?
У визначенні від 04 жовтня 2016 року в справі №До/800/15550/16 ВАСУ роз'яснив, як оподатковується на прибутки фізичних осіб передача нерухомості фізособі внаслідок ліквідації підприємства.
Згідно з обставинами справи, підприємство прийняло рішення про ліквідацію і передало фізособі - учасникові підприємства об'єкт нерухомості і залишок грошових коштів. Податковий орган вважав, що передача об'єкту нерухомості є додатковим благом фізособи і донарахував підприємству податок на прибутки фізичних осіб як податковому агентові. При цьому, податковий орган кваліфікував передачу грошових коштів як інвестиційний дохід.
ВАСУ зробив висновок, що передача нерухомості фізособі також є інвестиційним доходом, а не додатковим благом фізособи.
ВАСУ вказав, що внесення фізособою грошових коштів або майна в статутний капітал підприємства є витратами на придбання інвестиційного активу, а повернення майна за результатами ліквідації підприємства - інвестиційним доходом. Оподатковується тільки інвестиційний прибуток - позитивний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами.
При цьому, інвестиційний прибуток розраховується за результатами року, а не при виплаті доходу, як це було б у разі отримання додаткового блага.
Також, в операціях з корпоративними правами не існує податкового агента, оскільки відповідальною за нарахування і сплату податку є само фізособа, а не підприємство (за винятком залучення професійного торговця цінними паперами).
ВАСУ не забув відмітити непослідовність виводів податківців про кваліфікацію грошових коштів як інвестиційного доходу, а об'єкту нерухомості - як додаткового блага.
Підводячи підсумок, ВАСУ резюмував, що фізособа понесла витрати при внесенні грошових коштів і передачі нерухомості в статутний капітал, тому повернення майна фізособі внаслідок ліквідації підприємства не може вважатися безкоштовно отриманим майном у вигляді додаткового блага фізособи.
(Визначення ВАСУ від 04 жовтня 2016 року в справі №До/800/15550/16)
Чи утримується податок на прибутки нерезидентів при заліку зустрічних однорідних вимог з нерезидентом?
У визначенні від 05 жовтня 2016 року в справі №876/3903/16 Львівський апеляційний адміністративний суд розглянув питання про утримання податку на прибутки нерезидентів у разі заліку зустрічних однорідних вимог з нерезидентом.
Згідно з обставинами справи, платник податків мав заборгованість перед нерезидентом за кредитним договором, а нерезидент, у свою чергу, заборговував платникові податків за договором доручення. Термін виконання зобов'язань по обох договорах настав, і компанії домовилися про залік вимог по грошових зобов'язаннях по цих договорах.
Податковий орган вказав на відсутність довідки про резидентности іноземної компанії і вирішив, що "при здійсненні виплати (заліку обопільних грошових зобов'язань) нерезиденту" платник податків повинен був сплатити 15% -й податок на прибутки нерезидентів.
Суд відмітив, що податківці не надали "яких-небудь доказів незгоди нерезидента" з тим, що зобов'язання платника податків за кредитним договором припиняються саме таким способом.
Потім суд, посилаючись на визначення термінів "витрати" і "прибутки" (які діяли до 01.01.2015г. в період заліку вимог) і норми про оподаткування нерезидентів, зробив висновок, що при заліку зустрічних однорідних вимог нерезидент не отримує доходу. Відповідно, суд визнав вимоги податкового органу про сплату 15% -го податку безпідставними.
Відмітимо також, що суд не коментував питання ненадання податковому органу довідки про резидентности іноземної компанії в ході податкової перевірки. Проте, враховуючи позицію суду про відсутність доходу нерезидента, питання ненадання довідки втратило актуальність, оскільки по сенсу п. 103.4 ст. 103 Податкові кодекси України довідку потрібно тільки тоді, коли дохід нерезидента існує.
(Визначення Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року в справі №876/3903/16)
