Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 21 вересня 2016 року розглянув справу № 6-1512цс16 про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок.
При розгляді була сформована наступна правова позиція.
Згідно частини першої статті 15 Закону "Про оренду землі" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, - жовтень, листопад 2006 року) істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата з вказівкою її розміру, індексації, форм платежу, термінів, порядку її внесення і перегляду і відповідальності за її несплату.
Частиною другої статті визначено, що відсутність в договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 Закону є основою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
В той же час частиною першої статті 15 ГК визначено право кожної людини на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або спростування.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом володіє особа у разі порушення, невизнання або спростування саме його прав, свобод або інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи і інтереси інших осіб або державні і громадські інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи або інтереси цих осіб, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Отже, якщо відсутність в договорі однієї з істотних умов не привела до неможливості виконання договору, зокрема в частині проведення розрахунків, і сторони впродовж певного часу виконували договір погодженим способом, та незгода позивачів з умовою виконання договору не може бути основою для визнання їх прав порушеними у момент укладення договору і визнання його недійсним по цих підставах.
У справі, що переглядається суди апеляційної і касаційної інстанцій з урахуванням фактичних обставин справи і дотриманням інтересів усіх учасників договору виходили з того, що сторони врегулювали в договорі свої стосунки за власним розсудом, як це передбачено статтею 6 ГК, виконували умови договору погодженим способом, зокрема, позивачі впродовж усього часу отримували орендну плату, що ними не заперечувалося.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
