Пленум Вищого адміністративного суду постановою від 19 жовтня 2016 року № 12 затвердив узагальнення практики рішення адміністративними судами суперечок, що виникають у зв'язку з відмовою органу державній реєстрації актів цивільного стану.
Зважаючи на досить неоднорідною парктики розгляди судами цієї категорії суперечок судам рекомендовано врахувати наступне.
1. Суперечка про відмову органу РАГС внести зміни в актовий запис цивільного стану за заявою особи слід кваліфікувати як публічно-правова суперечка, що відносяться до адміністративній юрисдикції. Предметом суперечки є власне рішення, дії або бездіяльність відповідного органу, а не наявність у обличчя особистого немайнового права. Недопустимий вихід суду за межі публічно-правових аспектів справи і встановлення юридичних фактів, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану. Суд не уповноважений встановлювати достовірність обставин, завірених представленими документами, або іншим способом встановлювати юридичні факти; такі справи відносяться до цивільної юрисдикції і вирішуються, зокрема, в порядку особливого виробництва.
2. Справи даної категорії осудні окружним адміністративним судам. Розгляд таких справ із застосуванням альтернативної осудності (місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом), як це визначено частиною третьої статті 18 КАСсуперечить правовій природі відповідача - державного органу, яким є орган РАГС.
3. Застосовуються положення частини другої статті 19 КАС, якою визначена альтернативна осудність - за місцем проживання (перебування) позивача або по місцю знаходження відповідача. При визначенні місцезнаходження відповідача слід брати до уваги, що належним відповідачем у справах досліджуваної категорії є орган РАГС, уповноважений на розгляд відповідних заяв фізосіб частиною третьої статті 22 Закону "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" і пунктом 2.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх відновлення і анулювання. У переважній більшості випадків це - орган РАГС за місцем проживання позивача.
4. Належним позивачем являється особа, наділена правом звернення в орган РАГС із заявою про внесення виправлення або зміни в актовий запис. Обличчя може звертатися відносно внесення змін до актового запису, складеного відносно нього; при цьому самі зміни можуть торкатися персональних даних іншої особи. В той же час особа, якій належать персональні дані, не може вимагати їх зміни в актових записах, складених відносно іншої особи, крім випадків, коли один з батьків, опікун або опікун дитини, опікун недієздатної особи, представник органу опіки і опікування поводиться з відповідною вимогою в інтересах і по актовому запису відносно особи, що має право на подачу такої заяви, проте внаслідок недієздатності (обмеженою, частковою або неповною) не може скористатися цим правом особисто. Особливим є випадок звернення спадкоємця померлого про внесення змін до актового запису цивільного стану померлого. Внесення змін до актових записів, які відбивають певні особисті немайнові права особи, після його смерті не можуть здійснюватися в захист прав померлого. Спадкоємець померлого, звертаючись про внесення таких змін відносно померлого, має на меті захист своїх власних прав, свобод і інтересів. При розгляді справ про внесення змін до актових записів об персональних цих батьків позивача необхідно брати до уваги і відношення цих інших осіб до таких змін. Особливо обережно слід відноситися в таких випадках до зміни персональних даних померлих, власна воля яких з цих питань не може бути встановлена.
5. Законодавство не передбачає можливості виступати позивачем у таких справах юридичним особам. В той же час потрібне законодавче уточнення можливості поводження з вимогою про внесення змін до актових записів про померле юридичної особи, яка є спадкоємцем по заповіту. Судова практика свідчить про наявність неузгодженості положень законів "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" і "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців"; окремі положення останнього вимагають надання юрособі права звернення в органи РАГС. Законодавець повинен усунути цю неузгодженість.
6. Особливу групу складають справи, пов'язані з оскарженням відмови органів РАГС внести зміни в актові записи цивільного стану по встановленню або зміні національності обличчя, відносно якого внесений запис, або його батьків. Чинним законодавством не передбачена вказівка у актових записах і свідченнях про державну реєстрацію актів цивільного стану національності батьків дитини або осіб, що одружуються. Тим самим забезпечується рівність усіх незалежно від національності або етнічного походження, а також право особи вільне вибирати і відновлювати національність. У зв'язку з цим слід визнати, що вимоги про встановлення (зміні) національності особи в актових записах цивільного стану не відносяться до юрисдикції адміністративних судіва відповідні позовні заяви повинні повертатися позивачам без відкриття виробництва у відповідних справах.
7. Не може братися до уваги постанова Пленуму Верховного Суду України від 07.07.95 № 12 "Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах цивільного стану"оскільки воно не відповідає чинному законодавству.
8. Неосудність адміністративним судам справ, пов'язаних зі встановленням (зміною) національності особи, не виключає обліку при розгляді справ по спорах, пов'язаних з відмовою органів РАГС у внесенні змін до актових записів цивільного стану, аргументів, пов'язаних з національними традиціями позивача, національна приналежність якого, заявлена їм, не оспорюється.
