Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 21 вересня 2016 року розглянув справу № 6-1252цс16 за позовом банку до позичальника і поручителя про стягнення заборгованості за кредитним договором.
При розгляді була сформована наступна правова позиція.
Відповідно до статті 599 ГК зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно із статтею 1046 ГК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і якості.
За кредитним договором банк або інша кредитна організація (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути отриману грошову суму і сплатити відсотки. До стосунків за кредитним договором застосовуються положення пункту 1 справжньої глави, якщо інше не встановлене справжнім пунктом і не витікає з істоти кредитного договору (частини перша, друга статті 1054 ГК).
Відповідно до частин першої, четвертої статті 631 ГК терміном договору є час, впродовж якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки за договором. Закінчення терміну договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
По сенсу статей 525, 526 ГК одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
У справі, що переглядається суди встановили, що кредитним договором передбачена сплата відсотків позичальником до дня повернення кредиту за фактичну кількість календарних днів користування кредитом і у разі порушення термінів погашення кредиту або сплати відсотків - комісії за користування кредитними коштами і пені за кожен день прострочення платежу.
По сенсу частини першої статті 1048 ГК позикодавець має право на отримання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлене договором або законом. Розмір і порядок отримання відсотків встановлюються договором. У разі відсутності іншої угоди відсотки виплачуються щомісячно до дня повернення позики.
Відповідно до частин першої, третьої статті 1049 ГК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві заїм (грошові кошти в такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, в такій же кількості, такого ж роду і такої ж якості, які були передані йому позикодавцем) в строк і в порядку, які встановлені договором. Позика вважається поверненою у момент передачі позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, яка займалася, на його банківський рахунок.
Згідно із статтею 611 ГК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Виходячи з системного аналізу статей 525, 526, 599, 611 ГК, зміст кредитного договору, можна зробити висновок про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке боржник не виконавне припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника і поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання і не позбавляє кредитодателя права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору і ГК.
Оскільки судове рішення від 30 березня 2011 року про стягнення кредитної заборгованості з боржника останній виконав 17 жовтня 2013 року, то відповідно до вимог вказаних норм матеріального права і пунктів 3.5, 9.1 кредитного договору кредитор має право на стягнення відсотків за користування кредитними коштами і пені до остаточного виконання судового рішення.
Отже, суди у справі, яке переглядається, прийшли до помилковому висновку про те, що нарахування відсотків за користування кредитом і пені після закінчення терміну дії договору і з моменту ухвалення судового рішення до його фактичного виконання законом не передбачено.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
