Податкові законодавчі новації
Оксана Олехова, старший менеджер Групи міжнародного оподаткування КПМГ в Україні
Андрій Крякушин, старший консультант Групи міжнародного оподаткування КПМГ в Україні
Законопроект про спрощення валютного регулювання і документообігу
12 липня 2016 року парламентом в першому читанні був ухвалений законопроект № 4496 від 21 квітня 2016 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (відносно усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг) ". Законопроект передбачає внесення змін до законів України "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" і "Про міжнародне приватне право" для спрощення валютного регулювання розрахунків при наданні робіт, послуг і прав інтелектуальної власності на користь нерезидентів. Законопроект передбачає наступні основні зміни:
зняття обмеження відносно зарахування оплати, отриманої від експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності впродовж 180 днів;
можливість надання рахунку-фактури, складеного англійською мовою, для цілей ідентифікації валютних надходжень банками.
Також законопроект передбачає спрощення документообігу і ведення господарської діяльності в цілому, а саме:
дозволяє здійснювати оформлення первинних документів в електронній формі із застосуванням цифрового підпису;
дозволяє не вказувати в первинному документі місце здійснення господарської операції;
спрощує вимоги до документів, які містять інформацію про господарську операцію.
Роз'яснення статусу відносно "бенефіціара" нерезидента при виплаті відсотків
У листі Державної фіскальної служби України ("ГФСУ") № 12995/6/99-99-15-02-02-15 від 10 червня 2016 року дано роз'яснення відносно підтвердження статусу бенефіціара нерезидента при застосуванні зменшеної ставки податку на прибутки нерезидентів до виплати відсотків.
Як і в попередньому листі про застосування концепції "власника бенефіціара", ГФСУ посилається на рішення Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2014 року у справі № До/800/52155/13 і відмічає, що знижена ставка податку, передбачена міжнародними угодами, не може застосовуватися коли дохід виплачується таким чином, що нерезидент, що претендує на отримання пільгової ставки податку, є проміжною ланкою, яка має вузькі, обмежені повноваження відносно доходу і виплачує увесь дохід або його великий частину інший нерезиденту, який не може застосував пільговий ставка в разі, якби такий дохід виплачується останній.
Роз'яснення відносно оподаткування постійного представництва нерезидента
У листі № 6078/Х/99-99-13-02-03-14 від 8 червня 2016 року ГФСУ надала роз'яснення відносно оподаткування прибутків нерезидентів, що здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво.
ГФСУ відмічає, що у разі неможливості визначити шляхом прямого підрахунку прибуток постійного представництва, прибуток оподаткування визначається контролюючим органом як різниця між доходом і витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.
Роз'яснення відносно зарахування податкового кредиту в якості оплати боргу по податку на прибуток підприємств
ГФСУ у своєму листі №11353/6/99-99-15-03-02-15 від 25 травня 2016 року надала роз'яснення відносно можливості зарахування суми негативного значення ПДВ в якості оплати податкового боргу по податку на прибуток підприємств. Платник податків має право використовувати перевищення податкового кредиту над податковими зобов'язанням по ПДВ для оплати власного податкового боргу по податку на прибуток підприємств у разі відсутності у такого платника на дату подачі ним податковій звітності податкового боргу по ПДВ.
Роз'яснення відносно документів, необхідних для здійснення виплати дивідендів на користь нерезидентів
8 червня 2016 року на додаток до листа від 29 січня 2016 року № 25-0005 / 8349 "Про використання індикаторів підозрілих фінансових операцій" Національний банк України надав роз'яснення відносно представлення додаткових документів для здійснення виплати дивідендів на користь нерезидентів-інвесторів. Перелік додаткових документів включає, окрім іншого, фінансову звітність юридичної особи, що виплачує дивіденди і довідку від фіскальних органів про сплату відповідних податків. Цей список не є вичерпним.
Слід зазначити, що цей перелік містить вимогу про надання документів, що не мають точно певної форми, наприклад, документ про економічну доцільність операції і відсутність підозри. Вимоги цього листа застосовуються до усіх фінансових операцій по виплаті дивідендів незалежно від суми такої операції.
Роз'яснення відносно оподаткування скидки, наданої нерезиденту
ГФСУ у своєму листі № 11654/6/99-99-15-02-02-15 від 27 травня 2016 року надала роз'яснення відносно оподаткування скидок на товар, наданих покупцям-нерезидентам. Так, згідно з Податковим кодексом України, "дисконтні прибутки", що виплачуються на користь нерезидента, підлягають оподаткуванню податком на прибутки нерезидентів по ставці 15%. На думку ГФСУ, скидки на користь нерезидентів кваліфікуються як дисконтні прибутки з джерелом їх походження в Україні і підлягають оподаткуванню податком на прибутки нерезидентів у разі, якщо такі скидки виплачуються окремо у вигляді дисконтних прибутків. В той же час, якщо плата за товар здійснена ??нерезидентом за вартістю, визначеною з урахуванням скидки, і окремо дисконтні прибутки не виплачуються, то сума скидки не підлягає оподаткуванню, оскільки не відбувається виплата прибутків нерезиденту.
Роз'яснення відносно оподаткування послуг транспортної експедиції, наданих нерезидентом
У листі № 11818/6/99-99-15-02-02-15 від 31 травня 2016 року ГФСУ надала роз'яснення відносно оподаткування прибутків нерезидента на території України у вигляді компенсації за послуги транспортної експедиції. ГФСУ розглянуло наступну ситуацію: експедитор-нерезидент для надання послуг експедиції притягає третіх осіб-нерезидентів, які надають послуги фрахту. Для цілей податку на прибуток нерезидентів, виплата компенсації одержувачем послуг резидентом України на користь експедитора-нерезидента не вважатиметься сумою фрахту, що сплачується за договором фрахтування і не підлягатиме оподаткуванню на прибутки нерезидентів.
Роз'яснення відносно віддзеркалення в податковій звітності повернення фінансової допомоги
ГФСУ у своєму листі № 11752/6/99-99-15-02-02-15 від 30 травня 2016 року надала роз'яснення відносно віддзеркалення в податковій звітності операцій по поверненню поворотної фінансової допомоги. ГФСУ відмічає, що платник податків має право зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму поворотної фінансової допомоги, отриманої до 1 січня 2015 року з осіб, які не є платниками податку на прибуток, і поверненою після 1 січня 2015 року за умови, що така поворотна фінансова допомога була відбита у складі прибутків при визначенні об'єкту оподаткування до 1 січня 2015 року.
Відображення такої різниці здійснюється в рядку 4.2.10 додатків РІ "Різниці" до рядка 03 РІ податкової декларації по податку на прибуток.
Судова практика
Лариса Антощук, керівник практики вирішення податкових суперечок КПМГ в Україні
Олег Чайка, директор, керівник Групи по наданню послуг податкового супроводу угод злиття і поглинань КПМГ в Україні
Акт про неможливість проведення звіряння не порушує права платника податків і оскарженню не підлягає
Згідно з фабулою справи (№ 826/12613/13-а (номер в касаційній інстанції До/800/33817/14)), податкова інспекція провела зустрічне звіряння платника податків з питань підтвердження господарських стосунків з постачальниками і покупцями, за результатами якого був складений Акт про неможливість проведення звіряння. Укладення податковою грунтувалося на листі одного з контрагентів позивача, в якому вказувалося, що суб'єкти господарювання в прошений період не мали господарських взаємин.
Платник податків звернувся до суду з декількома позовними вимогами: (1) визнати незаконними дії податкового по проведенню зустрічного звіряння, результатом якого був Акт про неможливість проведення звіряння стосовно підтвердження господарських операцій з постачальниками і покупцями; (2) визнати незаконними дії відповідача зі встановлення неправомірності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ згідно з Актом про неможливість провести звіряння; (3) зобов'язати податкову відновити стан облікової інформації в електронних системах відповідно до показників декларацій позивача по ПДВ.
ВАСУ вказав, що податковий орган уповноважений складати акти про неможливість проведення зустрічних звірянь у випадку встановлення фактів, які не дають можливості провести зустрічне звіряння суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку зі зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання і його посадових облич по місцезнаходженню (податковій адресі), тоді як в інших випадках податковим законодавством передбачено складання довідок.
ВАСУ також дійшов висновку, що дії податкового органу із складання акту про неможливість провести зустрічне звіряння не тягнуть виникнення якого-небудь правового результату, оскільки звіряння як юридичний факт в цьому випадку не є проведеним. Відповідно, немає ніяких юридичних наслідків, які могли б порушити права платника податків і бути предметом оскарження.
Суд також вирішив, що проведення зустрічних звірянь може розглядатися як юридичний факт, що впливає на інтереси платника податків виключно у разі, коли дані, отримані за результатами проведення зустрічних звірянь, можуть бути використані контролюючим органом як інформація про можливі порушення платником податків вимог податкового законодавства.
Ці виводи послужили основою для вирішення ВАСУ, згідно з яким жодна з позовних вимог платника податків не було задоволено.
(Постанова ВАСУ від 13.07.2016 р. у справі № 826/12613/13-а)
Спроба оскаржити нові правила стягування податку на майно
Повторна спроба оскаржити зміни в правила сплати податку на майно, що відрізняється від земельної ділянки, закінчилася відмовою Вищого адміністративного суду України (далі - "ВАСУ") відкрити провадження у справі.
Позивач просив ВАСУ визнати неправомірними і антиконституційними дії парламенту по ухваленню Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України і деяких законодавчих актів України стосовно забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2016 році" (№909 - VIII від 24.12.2015г.) в частині встановлення нового податку на квартири і будинки громадян України, площа яких перевищує 60 і 120 кв. метрів відповідно, а також податку на усю нерухомість сільських жителів. Додатково позивач просив залишити діючій попередню норму про оподаткування квартир і будинків.
У визначенні від 30.06.2016г. у справі №800/361/16 ВАСУ вказав, що закони є об'єктом судового конституційного контролю і саме Конституційний Суд України може визнати неконституційним правовий акт Верховної Ради України, в процесі прийняття або затвердження якого були порушені процедурні вимоги, встановлені безпосередньо Конституцією, за умови, якщо такий акт набув чинності. Відповідно, позов про визнання дій Верховної Ради України неправомірними не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Перша спроба оскарження також торкалася змін до норм про сплату податку на майно, але введених раніше, з 1 січня 2015 року (див. визначення ВАСУ від 30.01.2015 в справі №800/18/15) і закінчилася відмовою відкрити провадження у справі.
(Визначення ВАСУ від 30.06.2016г. у справі №800/361/16)
Визнання засобів, отриманих представництвом нерезидента в Україні, доходом оподаткування
У справі №826/244/15 ВАСУ дійшов висновку, що одного лише факту отримання грошових коштів представництвом нерезидента в Україні недостатньо для кваліфікації таких засобів як доходу оподаткування.
На думку податкових органів, представництво нерезидента в Україні мало статус постійного представництва, а засоби, які були перераховані нерезидентом - материнською компанією на рахунок цього представництва, є доходом, який підлягає оподаткуванню.
Проте, ВАСУ звернув увагу на те, що Податковим кодексом України встановлений перелік прибутків, які вважаються отриманими нерезидентом з джерелом їх походження з України. ВАСУ вказав, що суди попередніх інстанцій не проаналізували, яким чином засоби, перераховані нерезидентом - материнською компанією на рахунок його представництва в Україні, співвідносяться з таким переліком прибутків нерезидентів.
Окремо слід зазначити, що судова практика по визнанню засобів, перерахованих представництву материнською компанією, доходом оподаткування представництва є спірній, і підтвердженням тому являється, зокрема, постанова Верховного Суду України у справі №826/14127/14, де суд, встановивши, що представництво має статус постійного, дійшов висновку про необхідність оподаткування засобів, що поступили від материнської компанії.
(Постанова ВАСУ від 29.06.2016 у справі №826/244/15)
