Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 6 липня 2016 року розглянув справу № 6-701цс16 про визнання дубліката виконавського листа не підметом виконанню.
При розгляді була сформована правова позиція відносно оскарження відмови у визнанні виконавського листа не підметом виконанню.
Відповідно до пункту 28-1 частини першої статті 293 ГПК окремо від рішення судна можуть бути оскаржені в апеляційному порядку визначення суду першої інстанції по виправленню помилки у виконавському листі або визнанні виконавського листа не підметом виконанню.
По сенсу пункту 2 частини першої статті 324 ГПК сторони і інші особи, що беруть участь в справі, а також особи, що не брали участь в справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи або обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку визначення судна першої інстанції, вказані в пунктах 1, 3, 4, 13-18, 20, 24-29, 31-33 частини першої статті 293 справжнього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку, якщо вони перешкоджає подальший провадження у справі.
У цій статті приведений перелік визначень суду першої інстанції, який можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Пунктами 1, 3, 4, 13-18, 20, 24-29, 31-33 частини першої статті 293 ГПК можливість оскарження визначення суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про визнання виконавського листа не підметом виконанню, не передбачена.
Таким чином, не передбачено оскарження в касаційному порядку визначення суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про визнання виконавського листа не підметом виконанню.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
