Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 29 червня 2016 року розглянув справу № 6-370цс16 про визнання публічних торгів недійсними.
При розгляді була сфомирована правова позиція, згідно якої торги, проведені по більше, ніж шестимісячному звіту про оцінку, визнаються недійсними.
З урахуванням норм частини першої статті 3 ГПК, частини першої статті 15, частини першої статті 16 ГК правом на звернення до суду за захистом володіє особа у разі порушення, невизнання або спростування саме його прав, свобод або інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи і інтереси інших осіб або державні і громадські інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи або інтереси цих осіб, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Згідно частини другої статті 16, частиною першої статті 215 ГК одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсної угоди, ув'язненої з недотриманням стороною (сторонами) вимог, встановлених частями першою, - третьої, п'ятої, шостої статті 203 ГК, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту угоди справжньому Кодексу і іншим актам цивільного законодавства.
Правова природа продажу з публічних торгів дає основи для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними угод, у тому числі на підставі норм цивільного законодавства (статті 203, 215 ГК) про недійсність угоди як такий, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог після процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням про порядок проведення публічних торгів по реалізації заарештованого нерухомого майна.
Частиною третьої статті 62 Закони "Про старанне виробництво" передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною і в порядку, визначеним статтею 58 справжнього Закону.
Згідно частини першої статті 58 Закону "Про старанне виробництво" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, діючими на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки нерухомого майна і майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян, державний виконавець притягає суб'єкта оцінної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону "Про оцінку майна, майнових прав і професійної оцінної діяльності в Україні".
Відповідно до частини п'ятої статті 58 вказаного Закону звіт про оцінку майна в старанному виробництві вважається діючим впродовж 6 місяців з дня його підписання суб'єктом оцінної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього терміну оцінка майна проводиться повторно.
На момент проведення публічних торгів, у тому числі повторних торгів, для визначення вартості об'єкту оцінки звіт про оцінку майна має бути дійсним.
Повторні публічні торги повинні відбутися в межах шестимісячного терміну з моменту підписання звіту про оцінку майна. Після закінчення цього шестимісячного терміну обов'язковою умовою призначення і проведення публічних торгів являється отримання нового звіту про оцінку майна. Проведення публічних торгів по реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, що втратило силу, є порушенням встановлених законодавством правил про порядок реалізації майна на публічних торгах, у тому числі правив про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме частини п'ятої статті 58 Закону "Про старанне виробництво", пунктів 3.2, 3.4 Тимчасового положення.
Проведення переоцінок (уцінок) спірного майна державним виконавцем у зв'язку з тим, що публічні торги не відбулися, не може вважатися новою оцінкою в розумінні положень частини п'ятої статті 58 Закону "Про старанне виробництво".
Таким чином, проведення публічних торгів по реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який втратив силу, є основою для визнання цих торгів недійсними при порушенні прав і законних інтересів особи, який їх оспорює.
