На початку травня сталася подія у сфері доменних суперечок, яку можна назвати знаковою. Дарницький районний суд Києва при розгляді справи № 753/9682/15-ц виніс визначення про забезпечення позову, яким заборонив :
- переделегирование (передачу) доменного імені на користь кого-небудь, окрім позивача;
- трансфер (зміна реєстратора);
- перенаправлення або редирект [англ. redirect - перенаправляти].
Також суд зобов'язав реєстратора доменного імені (на якого, до речі, був здійснений трансфер при розгляді судом попередньої заяви про забезпечення позову шляхом заборони таких дій) припинити делегування і підтримку доменних імен і встановити в реєстрі статус "clientHold".
Позов до суду був поданий у зв'язку з тим, що один з відповідачів без відома і згоди позивача встановив перенаправлення (редирект) з його сайтів на свій сайт. Редирект має на увазі, що при зверненні до одних доменних адрес, виконується перехід на іншу адресу. У даній справі це було підтверджено укладеннями експерта.
Забороняючи редирект, суд послався на Регламент публічного домена (діє з 1 листопада 2011 року), згідно з яким статус, що забороняє зміну доменного об'єкту, встановлюється виключно реєстратором. Він має право встановити для доменного імені статус "clientHold". Цей статус передбачає, що домен і його DNS- сервера не можна змінити. Згідно з правилами ICANN (Інтернет корпорація по привласненню імен і номерів), статус "clientHold" застосовується реєстратором до доменів під час юридичних суперечок.
Судом було встановлено, що знак на товари і послуги, що належить позивачеві, більше трьох років неправомірний використовувався для отримання доходу шляхом здійснення комерційної діяльності через доменне ім'я.
Заява про забезпечення позову була задоволена і у зв'язку з тим, що згідно з даними он-лайн реєстру доменних імен WHOIS, попереднє визначення суду про заборону змін у бази даних відносно спірних доменів, не одного разу було порушено.
Суд дійшов висновку, що внаслідок незаконного редиректа відповідачі незаконно використовують знак для товарів і послуг позивача, вводячи в оману споживачів. Адже, здійснюючи в інтернеті пошук послуг під торговою маркою UFL, вони потрапляють на веб-сайт, що не має до неї відношення. Внаслідок цього споживачі можуть подумати, що назва доменного імені і торгова марка належать одній особі (може виникнути асоціація). У свою чергу, це ускладнить виконання рішення про захист прав інтелектуальної власності позивача.
Таким чином, був встановлений обов'язок реєстратора тимчасово припинити делегування і підтримку доменних імен. Адже внесення змін до реєстру (всупереч минулому визначенню суду) означає, що позивач не володіє достовірною інформацією про власників доменних імен.
|
Артем Афян |
Коментуючи рішення суду, що стало можливим завдяки роботі юристів компанії, керівний партнер Juscutum Артем Афянвідмітив складність процесу захисту своїх прав в доменних спорах. За його словами, проблема полягає в тому, що доки йде суперечка і українські судді, не особливо досвідчені в питаннях правового регулювання доменів, з'ясовують, що таке делегування, хто такий регістрант і тому подібне, порушення прав триває.
А. Афян пояснив, яким чином проявлялося одно з основних порушень за наявності суперечки про того, кому належить бізнес : "Людина, яка контролювала домен, створювала свій сайт і робила на нього редирект. А, варто сказати, що часто трафік, впізнанність, індексація того або іншого сайту - це ключове питання бізнесу. Це те, що приносить основний дохід. І це порушення унеможливлювало нормального регулювання. Виходило, що доки ви судитеся, хтось наживається на вашому бізнесі. Те ж саме сталося і тут. Поки йшли суди, відповідач узяв і поставив редирект. Тобто, почав на базі одного домена, де він мав доступ до админпанели, розвивати свій власний бізнес. Люди намагалися зайти на розкручений сайт, а їх відправляли на новий. Отже, туди доганявся трафік".
А. Афян вважає, що в цій справі, перший раз в історії українського судочинства вдалося обгрунтувати в суді, чому це порушення прав і чому тут можливо застосувати заборону редиректа як міру забезпечення позову. Секрет успіху : "Ми сформулювали це у рамках цивільного процесуального законодавства (а це було досить непросто, оскільки слово "редирект" не можна зустріти в нашому процесуальному кодексі). Тому нам довелося удатися до забороні здійснення певних дій і необхідності здійснити певні дії. Визначення суду було виконане".
|
Ганна Кравчук |
"Я вважаю, що це - важливий крок для правозастосовної практики в Україні по спорах в інтернеті. Це не інновація, нічого нового в українському законодавстві не з'явилося. Але закони - це частина правового простору, в якому ми живемо. Велику роль грає те, як їх читають суди. У нас з'явилася надія, що після цієї справи суди почнуть читати і застосовувати в інтернет-спорах, у тому числі, і заборона редиректа"- зробив висновок А. Афян.
У свою чергу, Ганна Кравчукпартнер Патентно-юридичного агентства "Синергія" (також представляла позивача)пояснила, що на серйозніші заходи - тимчасова заборона підтримки доменів і заборона редиректа, довелося піти, оскільки раніше в цій справі вже заявлялася вимога про заборону передачі доменів третім особам і зміни реєстратора, яке було проігноровано відповідачами, що почали рух по перекиданню доменів.
"Такі заходи дозволяють зупинити безконтрольне нанесення збитків компанії, якій належить торгова марка"- вважає А. Кравчук.
