Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Податковий дайджест: судова практика і законодавчі новації

12 травня 2016, 10:46
1647
0
Реклама

Судова практика

Анастасія Колибаба, старший юрист КПМГ в Україні

Віталій Ивашин, юрист КПМГ в Україні

Визнання операцій з резидентами Швейцарії контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення

До 16.09.2015 Швейцарська Конфедерація була включена в перелік "низконалоговых" юрисдикцій згідно з Розпорядженням КМУ №449-р ("Перелік КМУ"). У Швейцарії діють як федеральні, так і кантональні податки, тому у платників податків виникали питання стосовно порядку застосування правил трансфертного ціноутворення, якщо формально контрагент був резидентом "низконалоговой" юрисдикції (Швейцарії), проте фактично платив податок навіть по вищій ставці, ніж в Україні.

Зокрема, в пп. 39.2.1.2 Податкового кодексу України було передбачено, що контрольованою є господарська операція, однією із сторін якої є нерезидент, який :
(1) зареєстрований в державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше процентних пунктів нижча, ніж в Україні
чи
(2) платить податок на прибуток (корпоративний податок) по ставці на 5 і більше процентних пунктів нижче, ніж в Україні.

При цьому в 2014 році платники податків в якості підтвердження наявності в державі контрагента більш ніж однієї ставки податку на прибуток, могли подати податковим органам відповідну довідку. Проте, було не ясно, під який з вищеперелічених критеріїв підпадає резидент Швейцарії :

(1) як нерезидент, зареєстрований в "низконалоговой" юрисдикції або
(2) як нерезидент, який платить податок на прибуток (корпоративний податок) по ставці на 5 і більше процентних пунктів нижче, ніж в Україні.

Постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.02.2016 у справі №П/811/43/16

У справі №П/811/43/16 платник податків стверджував, що його швейцарський контрагент сплачує податки по високій ставці, відповідно господарські операції з цим контрагентом не є контрольованими. Також платник податків посилався на той факт, що на момент прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення Швейцарія була виключена з переліку "низконалоговых" юрисдикцій. Суд не погодився з аргументами платника податків, вказавши, що на момент здійснення господарських операцій, Швейцарія була включена в перелік "низконалоговых" юрисдикцій, тому такі операції є контрольованими.

Постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.11.2015 у справі №825/3385/15-а (рішення набрало законної сили)

У справі №825/3385/15-а платник податків надав суду свідоцтво, згідно з яким ставка податку на прибуток для швейцарського контрагента складає 20,50%, що навіть вище, ніж в Україні. За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку про необгрунтованість визнання податковим органом відповідних операцій контрольованими.

Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.11.2015 у справі №826/18700/1 (рішення набрало законної сили)

У справі №826/18700/15 платник податків стверджував, що в конкретному кантоні Швейцарії, де зареєстрований його контрагент, ставка податку перевищує ставку податку на прибуток в Україні, тому операції з цим контрагентом не є контрольованими. Суд вказав, що податковий орган не спростував такі затвердження платника податків і не довів правомірності податкових донарахувань, тому податкове повідомлення-рішення підлягає відміні.

Податкові новації

Оксана Олехова, старший менеджер Групи міжнародного оподаткування КПМГ в Україні
Андрій Крякушин, старший консультант Групи міжнародного оподаткування КПМГ в Україні

Проект закону про право конвертації грошових вимог до юридичної особи у внесок в статутний капітал

10 травня 2016 р. в першому читанні був ухвалений законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно забезпечення реалізації права на конвертацію грошових вимог до товариства з обмеженою відповідальністю у вклад в статутний капітал такого суспільства.

Поточна редакція статті 144 Цивільного кодексу України містить пряму заборону на здійснення внеску в статутний капітал суспільства у вигляді вимог до такого суспільства. Законопроектом пропонується викласти норми законодавства в редакції, яка робить можливим використання механізму конвертації прав грошової вимоги до юридичної особи у внесок в статутний капітал.

В той же час, запропоновані зміни містять наступні обмовки:

- внесення прав вимоги в рахунок вкладу в статутний капітал забороняється при формуванні статутного капіталу;
- зарахування грошової вимоги в рахунок внеску в статутний капітал дозволяється тільки юридичним особам у формі товариства з обмеженою відповідальністю;
- право зарахування вимоги до суспільства в рахунок внеску в статутний капітал обмежене тільки грошовими вимогами до такого суспільства.

Роз'яснення відносно виникнення різниць при нарахуванні амортизації між бухгалтерським і податковим обліком

Державна фіскальна служба України в листі від 6 квітня 2016 №7539/6/99-99-19-02-02-15 надала роз'яснення відносно нарахування амортизації при визначенні фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств. ГФСУ відмічає, що амортизація, розрахована відповідно до правил бухгалтерського обліку, має бути виключена з розрахунку фінансового результату. У свою чергу, фінансовий результат до оподаткування має бути зменшений на суму амортизації, розраховану відповідно до положень пункту 138.3 статей 138 Податкового кодексу України.

Роз'яснення по застосуванню "правил тонкої капіталізації" при негативному значенні фінансового результату до оподаткування

ГФСУ в листі від 6 квітня 2016 р. №7540/6/99-99-19-02-02-15 надала роз'яснення відносно особливостей застосування "правила тонкої капіталізації" у разі, коли підприємство відбиває негативне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств. У такому разі, при визначенні об'єкту оподаткування (фінансового результату до оподаткування) не враховується уся сума нарахованих відсотків по боргових зобов'язаннях перед пов'язаними особами-нерезидентами.

Роз'яснення відносно акцизного податку з продажу пального

ГФСУ в листі від 8 квітня 2016 р. №7937/6/99-99-19-03-03-15 надала роз'яснення відносно розрахунку акцизного податку з роздрібних продажів пального. Відповідно до законодавства, одиницею обліку палива для цілей оподаткування акцизним податком реалізації пального є кілограми / літри пального, доведені до температури 15 °C.

ГФСУ відмічає, що паливо, фактично відпущене через реєстратори розрахункових операцій ("РРО") вважається доведеною до температури 15 °C. У разі, коли в акцизній накладній, наданій постачальником платникові податків, об'єм пального відбитий в літрах доведеного до температури 15 °C пального, а оприбутковування його реалізації відбувається у фактично відпущених літрах, може виникнути різниця між цими двома показниками. В результаті виникає додатковий об'єкт оподаткування у розмірі перевищення об'єму, реалізованого і отриманого від інших платників податків пального.

У такому разі, платник повинен сплатити суму акцизного податку, розрахованого відповідно до об'єму такого перевищення, шляхом подачі заявки на поповнення зареєстрованого об'єму палива в системі електронного адміністрування реалізації палива і сплатити акцизний податок додатково зареєстрованим об'єму палива понад об'єми, які отримані від інших платників акцизного податку.

Роз'яснення відносно визначення "роялті" для цілей оподаткування

ГФСУ в листі від 29 лютого 2016 р. № 4528/10/26-15-11-02-11 надала роз'яснення відносно визначення поняття "роялті" для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств.

ГФСУ відмічає, що роялті не вважатиметься платіж:
у рамках цивільно-правового договору за користування екземпляром комп'ютерної програми, яка передбачає право відтворення обмеженої кількості копій або використання такої програми, обмежено її функціональним призначенням "ліцензія кінцевого споживача";
за отримання екземпляра (копії, екземпляра) в якому втілені в електронній формі об'єкти інтелектуальної власності з метою його споживчого використання по функціональному призначенню;

за придбання речі (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких записані об'єкти права інтелектуальної власності, в користування, володіння, розпорядження особи з метою їх споживчого використання;

за передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності з можливістю наступного продажу таких прав або іншого їх відчуження або надання відкритого доступу до таких об'єктів права інтелектуальної власності.

У свою чергу, для цілей оподаткування роялті вважатиметься платіж від замовника постачальникові за використання об'єкту права інтелектуальної власності без можливості його подальшого продажу або відчуження іншим способом, з урахуванням того, що таке використання припускає не лише використання об'єкту права інтелектуальної власності по його прямому призначенню, але і можливість відтворювати копії в необмеженій кількості.

Роз'яснення відносно податкових наслідків при заміні кредитора за кредитним договором

ГФСУ в листі від 8 квітня 2016 № 7885/6/99-99-17-03-03-15 дала роз'яснення відносно кваліфікації для цілей податку на прибутки фізичних осіб виникнення права вимоги до юридичної особи у фізичного особи-поручителя у разі погашення заборгованості юридичним особою-боржником. ГФСУ відмічає, що у такому разі об'єкт оподаткування не виникає, оскільки відбулася заміна кредитора, а не виникнення доходу.

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти
Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях

Схожі новини