Опублікована постанова Верховного Суду України від 3 березня 2016 року у справі № 6-427цс15 за позовом санаторію "Укрпрофздравницы" до спадкоємця землі, розташованої в межах площ залягання корисних копалини Голубинского родовища мінеральних вод, сільраді про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку (виданий на підставі свідоцтва про право на спадок по заповіту від 21 грудня 2002 року).
ВСУ залишив в силі рішення суду першої інстанції, який задовольнив позов, виходячи з того, що спірна ділянка знаходиться в межах другого поясу зони санітарної охорони свердловини Голубинского родовища мінеральних вод. Порушуючи статтю 58 Кодексу про надра і Положення про порядок забудови площ залягання корисних копалини загальнодержавного значення, відповідачеві був виданий держакт від 6 вересня 2004 року на ділянку з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд без узгодження з територіальними геологічними підприємствами і органами державного гірського нагляду. Держакт був визнаний недійсним.
При розгляді була сформована наступна правова позиція.
Статтею 93 Водного кодексу встановлено, що в цілях охорони водних об'єктів в районах огорожі води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорониякі діляться на пояси особливого режиму (частина перша). Межі зон санітарної охорони водних об'єктів встановлюються місцевими радами на їх території за узгодженням з державними органами санітарного нагляду, охорона довкілля, водного господарства і геології (частина друга). Режим зон санітарної охорони водних об'єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частинами 1 і 2 статті 58 Кодексу про надра України (у редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин) забороняється проектування і будівництво населених пунктів, промислових комплексів і інших об'єктів без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові. Забудова площ залягання корисних копалини загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, не пов'язаних з видобутком корисних копалин, допускаються тільки у виняткових випадках тільки за узгодженням з відповідними територіальними геологічними підприємствами і органами державного гірського нагляду. При цьому повинні здійснюватися заходи, що забезпечують можливість витягання з надр корисних копалини.
Відповідно до вимог пунктів 1, 2 і 6 Положень про порядок забудови площ залягання корисних копалини загальнодержавного значення встановлений єдиний порядок забудови площ залягання корисних копалини загальнодержавного значенняякий є обов'язковим для усіх підприємств, установ, організацій і громадян, які здійснюють проектування і будівництво населених пунктів, промислових комплексів і інших об'єктів на території України. Забудова площ залягання корисних копалини загальнодержавного значення (далі - забудова), а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, не пов'язаних з видобутком корисних копалин, допускається тільки у виняткових випадках тільки за узгодженням з тими, що відповідають територіальним геологічним підприємствами і органами державного гірського нагляду на основі спеціальних дозволів, що видаються відповідними радами народних депутатів, на території яких знаходяться ці корисні копалини.
Системний аналіз вимог наведених вище законодавчих і нормативних актів в їх сукупності свідчить про незаконності оспореного державного акту на право власності на земельну ділянкуоскільки згідно з цим актом відповідач оформив право власності на земельну ділянку без жодного узгодження з відповідними територіальними геологічними підприємствами і органами державного гірського нагляду, що прямо суперечить вказаним вимогам закону.
Позивач відповідно до ліцензією на користування надрами має право експлуатації родовища вуглекислих мінеральних вод Голубинского родовища. Згідно ч. 4 ст. 24 Кон користувач надр, що отримав спеціальний дозвіл на користування надрами і гірське відведення, має виняткове право здійснювати в його межах користування надрами відповідно до цього спеціального дозволу.
Право на користування надрами Голубинского родовища і відповідно право захисту своїх законних інтересів як користувача надр, від передчасного забруднення Голубинского родовища у позивача виникло через вимоги ч. 4 ст. 24 Кон з моменту отримання ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами, отже видачею оспорюваного державного акту на землю були порушені права позивача.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
