Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 23 березня 2016 року розглянув справу № 6-365цс16 по позову до донецького підприємства про стягнення заборгованості із заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
При розгляді була підтверджена правова позиція відносно впливу форс-мажорних обтоятельств на зобов'язання працедавця.
Згідно частини першої статті 117 КЗоТ у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу сум, що належать звільненому працівникові, в терміни, вказані в статті 116 справжнього Кодексу, за відсутності суперечки про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Отже, згідно з положеннями статті 117 КЗоТ обов'язковою умовою для покладання на підприємство відповідальності за невиплату тих, що належать працівникові сум при звільненні являється наявність провини підприємства.
Згідно із статтею 4 КЗоТ законодавство про працю складається із справжнього Кодексу і інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Частина перша статті 9 ГК передбачає застосування цього Кодексу до врегулювання, зокрема, трудових стосунків, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
Оскільки трудовим законодавством не врегульовані стосунки із приводу відшкодування майнової і моральної шкодиположення цивільного законодавства можуть поширюватися на ці стосунки.
Враховуючи позовні вимоги в цій справі, зокрема, виплати компенсації у зв'язку з несвоєчасною виплатою тих, що належать працівникові сум, тобто свого роду відшкодування заподіяної майнової шкоди, що регулюється главою 82 ГК, застосуванню підлягають положення цивільного законодавства.
Статтею 617 ГК передбачено, що особа, що порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язанняякщо доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
У пункті 1 частини першої статті 263 ГК приведено ознаки непереборної сили як надзвичайне або невідворотне за даних умов події. Отже, непереборною силою являється надзвичайна або невідворотна зовнішня подія, яка повністю звільняє від відповідальності особу, що порушила зобов'язання, за умови, що останнє не могло його передбачити або передбачило, але не могло запобігти, і ця подія нанесла збитків.
Відповідно до статті 141 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні", торгово-промислова палата України і уповноважені ним регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) і видають сертифікат про такі обставини впродовж семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставинах непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) являються надзвичайні і невідворотні обставини, які деляют об'єктивно неможливим виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди і так далі), обов'язків по законодавчих і іншим нормативним актам, а саме загроза війни, озброєний конфлікт або серйозна загроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена і неоголошена війна, дії громадського ворога, обурення, акти тероризму, диверсії, піратство, безлад і тому подібне.
Згідно сертифікату Торгово-промислової палати України від 28 серпня 2014 під № 2644 встановлено, що за інформацією Служби безпеки України (лист від 13 червня 2014 № 33/2117) прийнято рішення про проведення в Донецькій області АТО. На підставі наданих документів торгово-промислова палата засвідчила настання обставин непереборної сили з 2 липня 2014 року для ОКП "Донецктеплокоммунэнерго" (відповідач) при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області і дотриманні законодавства, що стосується стягування і сплати податків і обов'язкових платежів; на момент видачі сертифікату обставини непереборної сили тривають і дату закінчення їх терміну встановити неможливо.
У справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій помилково дійшли висновку про те, що затримка виплати позивачці сум, що належать, в терміни, визначені статтею 116 КЗоТ, сталася з вини відповідача.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
