28 березня 2016 року до Конституційного Суду України поступило конституційне представлення Верховного Суду України відносно відповідності Конституції положень частини п'ятої статті 43, частини першої статті 54 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, і деяких інших осіб" у взаємозв'язку з пунктом 2 розділи III "Завершальні положення" Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно пенсійного забезпечення"пунктом 2 розділи ІІ "Завершальних положення" Закону № 911 - VIII положенням частини першої статті 8, частини п'ятої статті 17, частини другої, третьої статті 22, частини першої статті 24, частини першої статті 46, частини першої статті 58 і статті 64 Конституції.
ВСУ вважає, що положення цих законів істотно звузили соціальне забезпечення військових пенсіонерівякі продовжують працювати на певних посадах, віднесених до державної служби.
Так, законодавцем продовжені тимчасові обмеження з 2015 року на період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року. Встановлений максимальний розмір пенсії, який не може перевищувати 10740 грн. Крім того, особам (окрім інвалідів I і II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби і учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах і на умовах, передбачених законами "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії і щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. Ці тимчасові обмеження поширюють свою дію в минуле незалежно від часу призначення пенсії.
ВСУ вважає, що вибір тільки одного конституційного права з позбавленням права обирати інше не відповідає принципам правової держави.
Конституційне представлення передане на вивчення в Секретаріат КСУ.
