Верховний Суд України відмовив Генеральній прокуратурі в підтримці і внесенні у Верховну Раду уявлень про згоду на затримання і обранні запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою (арешту) 276 чоловік, які працювали суддями Автономної Республіки Крим, а після анексії сталі суддями РФ.
Аналіз представлень і прикладених до них документів показав, що усіх 276 чоловік підозрюються в скоєнні карного злочину, передбаченого частиною першої статті 111 Карного кодексу (державна зрада). Ці особи після анексії Криму добровільно з другого кварталу 2014 року припинили здійснювати правосуддя від імені Української держави і не отримують суддівської винагороди з Державного бюджету України.
Діючи за власною ініціативою, вони отримали громадянство Російської Федерації, взяли участь в конкурсі на заняття посади судді Російської Федерації, за результатами якого указом Президента РФ призначені суддями судів, створених РФ на окупованій території Кримуі з того часу здійснюють правосуддя в Криму від імені іноземної держави.
Приведені обставини свідчать, що вони свідомо розірвали відносини з судовою системою України, не здійснюють свої функції як носії судової влади України, у зв'язку з чим де-факто втратили статус суддів Україниа отже - і право на будь-який захист цього статусу з боку України, у тому числі і по забезпеченню суддівського імунітету, тобто дотримання передбаченою частиною третьої статті 126 Конституцій і статтею 218 Закону ы "Про Регламент Верховної Ради України" процедури надання Верховною Радою згоди на їх затримання або арешт.
Враховуючи викладене, а також те, що Указом Президента від 30 січня 2016 року № 28/2016 "Про звільнення суддів" 76 чоловік, відносно яких Генеральна прокуратура звернулася з представленнями у ВСУ, вже звільнені від формально зайнятих посад суддів судів АР Крим на підставі пункту 5 частин п'ятої статті 126 Конституцій у зв'язку з порушенням присягиа матеріали про звільнення інших осіб знаходяться на розгляді Верховної Радиу Верховному Суді вважають, що не убачається необхідності в отриманні згоди парламенту на укладення під варту вказаних осіб і відповідно в підтримці і внесенні головою ВСУ з цією метою представлень Генпрокуратури до парламенту. За наявності підстав рішення про затримання і укладення під варту цих осіб може бути прийняте безпосередньо судом за уявленням прокурора без згоди Верховної Ради.
У зв'язку з приведеним Голова Верховного Суду України повернув Генпрокуратурі 276 уявлень про дачу згоди на затримання і обрання особам запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою.
Джерело: ВСУ
