Верховний Суд України на засіданні Судової палати у кримінальних справах 21 січня 2015 року, при розгляді справи № 5-332кс15 роз'яснив, що підтримка державного звинувачення є лише частиною законодавчо певних функцій діяльності прокуратури, спрямованої на захист прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства і держави. Від належного виконання прокурором покладених на нього обов'язків значною мірою залежить, чи будуть досягнуті завдання карного виробництва, визначені в статті 2 КПК, зокрема, щоб що кожен скоїв карний злочин, притягав до відповідальності в міру своєї провини, жоден невинний не був звинувачений, жодна особа не була схильна до необгрунтованого процесуального примусу і щоб до кожного учасника карного судочинства була застосована належна правова процедура і прийнято законне рішення, як під час розслідування справа, так і за результатами його судовий розгляд.
Відповідно до пункту 20 частин другої статті 36 КПК прокурор наділений правом оскаржити судові рішення в порядку, встановленому справжнім Кодексом.
Згідно з пунктом 6 частин першої статті 425 КПК прокурор наділений правом на касаційне оскарження судових рішень у кримінальних справах. Вказана норма права не містить процесуальних обмежень об'єму прав прокурора на касаційне оскарження, на відміну від встановлених нормами цієї статті обмежень таких прав для інших учасників карного виробництва.
Обмеження відносно можливості оскарження прокурором судових рішень в касаційному порядку встановлено лише пунктом 3 частини третьої статті 424 КПК, згідно з яким вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку і рішення апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок можуть бути оскаржені прокурором виключно по підставах:
а) призначення судом покарання менш строгого, чим погоджене сторонами угоди;
б) твердження судом угоди у виробництві, в якому згідно частини четвертої статті 469 справжнього Кодексу угода не може бути укладена.
У усіх інших випадках норми КПК не містять обмежень права прокурора на касаційне оскарження судового рішення.
Одним з конституційних принципів судочинства в Україні є забезпечення касаційного оскарження рішення суду, окрім випадків, встановлених законом (пункт 8 частин третьої статті 129 Конституцій). Право на оскарження судових рішень і їх пересмотрение вищестоящою судовою інстанцією є одним із засобів забезпечення правильності застосування закону, відновлення законних прав і свобод учасників судочинства. Обмеження цього права можуть бути встановлені тільки законом.
Законодавством України не встановлені обмеження для оскарження прокурором судових рішень по забезпеченню дотримання прав засудженого (обвинуваченого); не містять таких обмежень і норми пункту 20 частин другої статті 36, пункті 6 частин першої статті 425 КПК. Тому прокурор (сторона карного виробництва) має право подати касаційну скаргу на судові рішення, вказані в статті 424 КПК, на підставі порушення права засудженого (обвинуваченого) на захист, тобто, він має право ініціювати відкриття такого касаційного виробництва.
Джерело: ВСУ
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
