У Верховній Раді зареєстрований "Про внесення змін до статті 276 Карного процесуального кодексу України (відносно повідомлення про підозру)" - одна з перших ініціатив Комітету законотворчих ініціатив з питань адвокатської діяльності НААУ.
Законопроект внесений депутатами Яковом Безбахом, Русланом Сольваром, Едуардом Матвийчуком і Сергієм Ковалевым.
Пропонується встановити термін здійснення повідомлення про підозру не більше 6 місяців з моменту внесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Якщо в цей термін письмове повідомлення про підозру не вручене, прокурор, слідчий суддя зобов'язані закрити провадження у справі на підставах, передбаченим ст. 283, 284 КПК.
Також пропонується встановити, що у виняткових випадках термін вручення письмового повідомлення про підозру може бути продовжений слідчим суддею до 12 місяців.
У пояснювальній записці до законопроекту автори посилаються на практику Європейського суду з прав людини, яка у своїх рішеннях неодноразово підкреслювала необхідність дотримання розумних термінів в ході карного виробництва.
В той же час, практика застосування КПК свідчить, що органи попереднього розслідування, скориставшись недоліками законодавчого врегулювання, ігнорують розумні терміни при вирішенні питання про вручення підозри. В результаті права сотень тисяч громадян України, відомості про яких внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань, обмежені на невизначений період. Адже з моменту внесення таких відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань по конкретних громадянах або по факту можуть застосовуватися негласні методи слідства, проводитися слідчі дії (зокрема обшуки), контролюється письмове листування, а також обмежуються інші права людини.
Увесь цей період повідомленню про підозру людина не має процесуального статусу і не може захищатися. Таким чином обмежується право людини на захист.
Як правило, такі справи реєструються на підставі рапортів (які є внутрішніми документами) про безпосереднє виявлення правопорушення. Ці рапорти не містять достатніх фактичних даних, які б вказували на злочин. Всупереч вимогам Конвенції про захист прав людини і основних свобод людина в цьому випадку не може скористатися п. D статті 6 Конвенцій, тобто допитувати свідків або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику і допиту свідків на тих же умовах, що і свідків.
Джерело: НААУ