Кабінет Міністрів України 3 лютого 2016 року зареєстрував у Верховній Раді проект закону України № 4004 "Про реструктуризацію зобов'язань громадян України по кредитах в іноземній валюті, отриманими на придбання єдиного житла (іпотечні кредити) " (далі - Проект закону).
Хотілося б нагадати, що попередній законопроект під № 1558-1, яким пропонувалося конвертувати споживчі кредити по курсу на момент укладення кредиту, тобто 5,05 грн. за 1 долар США, був ухвалений Верховною Радою, проте пізніше його ветував Президент України щоб уникнути можливого колапсу банківської системи України і в цілому економіки країни, назвавши при цьому популістським.
Основним завданням, поставленим перед Кабінетом Міністрів, було ухвалення такого законопроекту, який врахував би інтереси обох сторін кредитної угоди (договори), як банку, так і позичальника.
Цей закон дозволить середньому класу спростити можливість погасити іпотечний кредит і, разом з цим, зберегти своє житло, а банкам - отримати кошти по боргах, які існують у позичальників по цих іпотечних кредитах, які часто віднесені в категорію безнадійних.
Отже, розглянемо, що ж пропонує новий законопроект.
Згідно з Проектом закону, реструктуризації підлягають іпотечні кредити в іноземній валюті, які відповідають наступним умовам :
1) загальна сума заборгованості по кредиту за станом на 1 січня 2015 року не перевищує 2,5 мільйона гривен і термін повернення якої за станом на 1 січня 2014 року не настав;
2) кредит видавався на купівлю єдиного житла або майнових прав на єдине житло, або купівлю земельної ділянки для будівництва єдиного житлового будинку;
3) за станом на 1 січня 2014 року відсутня прострочена заборгованість по іпотечному кредиту або така прострочена заборгованість погашена до моменту реструктуризації.
При цьому, Проектом закону пропонується заміна валюти зобов'язань на гривну по курсу валют НБУ за станом на момент реструктуризації з наступним пробаченням боргу залежно від категорії осіб під яку підпадає позичальник і вид єдиного житла (соціальне або не соціальне) :
- для позичальників, у яких є валютний кредит на єдине житло, - не менше 25% пробачення боргу, а на єдине соціальне житло - не менше 50%. Під соціальним житлом мається на увазі житло, загальна площа якого не перевищує 60 кв.м. для квартир і 120 кв.м. для житлових будинків;
- інвалідам I групи; ветеранам війни; батьку або матері багатодітної сім'ї або сім'ї, яка виховує дитину-інваліда; учасникам бойових дій в зоні АТО з кредитом на єдине житло - не менше 50%, на єдине соціальне житло - 70%;
- учасникам АТО, які отримали інвалідність I групи під час військових дій або іншому з подружжя з кредитом на єдине житло, - не менше 80%, на єдине соціальне житло - 100%;
- спадкоємцям учасників АТО, які загинули під час військових дій в АТО з кредитом на єдине житло, - 100%.
|
Артур Аветян |
Таким чином, кожен позичальник, який підпадає під категорію осіб, передбачених цим законопроектом, в течії 3-х місяців з дня набуття чинності закону, може звернутися у банк або інше фінансове установи із заявою об реструктуризації власного валютного кредиту, і банк або інше фінансове установи зобов'язаний розглянути ця заява в течії 3-х місяців.
Проект закону передбачає фіксацію ставки за кредитом упродовж 3-х років на рівні тієї, під яку був наданий кредит, а також пробачення позичальникам усіх штрафних санкцій за неналежне виконання кредитних зобов'язання з 1 січня 2014 року.
Також Проект закону передбачає припинення дії мораторію на звернення стягнення на майно, які виступає забезпеченням по кредитах фізичних осіб в іноземній валюті. Припинення мораторію пропонується після закінчення 6 місяців з дня набуття чинності закону.
Згідно інформації Міністерства фінансів України, під дію Проекту закону підпадає 37 000 сімей, сумарна вартість кредитів яких складає близько 1 млрд. гривен. У свою чергу, Мінфін відмітив, що цей законопроект погоджений з
19 банківськими установами, що володіють переважною більшістю активів у банківській системі України і не несе шкоди банківській системі і економіці в цілому.
Підсумовуючи, хочеться відмітити, що цей Проект закону вийшов збалансованим як для інтересів банків, так і позичальників, без зайвого навантаження на банківську систему.
Артур Аветян, юрист, Trusted Advisors
