Нагадаємо, що порядок надання субсидій сьогодні регулюється Положенням про порядок призначення і надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання зрідженого газу, твердого і рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.95 №848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання зрідженого газу, твердого і рідкого пічного побутового палива ", постанова кабінет міністр Україна від 26.06.2015 № 475 "про спрощення порядок призначення і надання населення житловий субсидія" і постанова кабінет міністр Україна від 28.02.2015 № 106 "про вдосконалення порядок надання житловий субсидія".
Згідно з положеннями законодавства, особа, що претендує на отримання субсидії, повинна декларувати усі види прибутків, які включають заробітну плату, пенсію, стипендію, прибутки від підприємницької діяльності, здачу майна в оренду і так далі) осіб, зареєстрованих в житлі (чи що фактично проживають, вказаних в договорі оренди) за попередній календарний рік. Для цього воно подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення по місцю реєстрації, зокрема, декларацію про прибутки, де вказується вид доходу і найменування організації, де отриманий такий дохід, а для фізичних осіб-підприємців - група платника єдиного податку. Причому субсидія не призначається, якщо хто-небудь із зареєстрованих в житлі осіб впродовж 12 місяців перед зверненням зробив единоразовую купівлю або сплатив послуги (будівництва, ремонту, мобільний зв'язок) на суму, що перевищує 50 000 гривен.
Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення мають право просити і безоплатно отримувати в строк до 15 календарних днів від ГФС, Державтоінспекції, інших органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання, які здійснюють технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна, вищих учбових закладів, фондів соціального страхування інформацію, необхідну для призначення субсидій і проведення перевірок достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за призначенням субсидій (ч.9 п. 13 Постанов КМУ №848).
Втім, без уваги органів, що приймають рішення про надання субсидії, залишиться інформація, яка не може бути отримана з вказаних вище джерел. Так, перевірка реального доходу особи, якщо він ніде не враховується, на практиці здійснюватися не буде. Подібна ситуація виникне з покупками або оплатою послуг на суму, що перевищує 50 000 гривен. Постановою КМУ №106 затверджена форма декларації, що подається разом з іншими документами в органи з питань соціального захисту населення, в якому також треба вказувати вид придбаного майна, товарів або сплачених послуг, їх вартість і дату придбання або оплати. При цьому надання яких-небудь підтверджувальних документів насправді не потрібно. Більше того, це прямо заборонено приписами ч. 3 п.13 Положення, затвердженого постановою Кабміну №848.
А ось питання, чи має право на субсидію особа, яка згідно декларації підтвердила своє право претендувати на допомогу від держави, проте володіє при цьому значними грошовими коштами на банківських рахунках, залишається відкритою.
Сума вкладу не повинна враховуватися в суму розрахунку при визначенні субсидії, окрім прибутків, отриманих від користування такими засобами, - наприклад, по вкладах. Виходячи зі змісту згаданих нормативно-правових актів, особа не втрачає право на отримання субсидії, якщо такі засоби не є доходом.
Окремо варто відмітити, що відповідно до вимог чинного законодавства структурні підрозділи з питань соціального захисту населення не уповноважені звертатися до банківських установ з вимогою розкриття банківської таємниці відносно прибутків фізичних осіб. Тобто, при подачі декларації з метою отримання субсидії вони не зможуть здійснити перевірку прибутків по вкладах, надходжень засобів на банківські рахунки і тому подібне. У цьому контексті нормативний пропуск відносно визначення круга суб'єктів, що мають право на звернення з метою розкриття банківської таємниці, представляється більш ніж істотним.
Втім, оскільки структурні підрозділи з питань соціального захисту населення можуть посилати запит в органи ГФС (які є суб'єктами звернення з метою отримання відомостей, що становлять банківську таємницю) вірогідність отримання інформації про прибутки фізичних осіб саме таким шляхом все ж залишається.
Тим паче, що на сьогодні в питаннях доступу держави до банківської таємниці простежується тенденція розширення підстав і круга суб'єктів. У цьому аспекті Україна йде шляхом більшості розвинених держав. Зокрема, в США, Німеччині, Франції, Іспанії, Нідерландах і низці західноєвропейських країн банківська таємниця не є абсолютною і підлягає розкриттю на вимогу уповноважених на те державних органів. А ось в Швейцарії і Ліхтенштейні законом встановлені найбільш жорсткі обмеження по доступу до таких відомостей. Це легко пояснюється високим рівнем розвитку сектора фінансових послуг і великою кількістю клієнтів-вкладників, у тому числі і іноземних, які активно виступають за збереження законодавчого status quo у вказаній сфері.
Анастасія Нестеренко, юрист Адвокатського об'єднання "Спенсер і Кауфманн"
