Верховний Суд України на спільному засіданні судових палат у цивільних і господарських справах 18 листопада 2015 року розглянув справу № 6-836цс15 за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави до Обухівської районної держадміністрації Київської області, 6 фізосіб, про визнання незаконними і частковій відміні розпоряджень, визнанні недійсними державних актів і відміни їх державної реєстрації, витребуванні земельних ділянок з чужого незаконного володіння і визнанні права власності на земельні ділянки.
При розгляді була сформульована наступна правова позиція. Частинами першої і другої статті 116 ЗК визначено, що громадяни і юридичні особи придбавають право власності і права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону . Придбання права на землю громадянами і юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх в користування.
Статтею 118 ЗК визначений порядок безкоштовної приватизації земельних ділянок громадянами. Так, відповідно до частин першої, другої, шостої, сьомої, восьмої, дев'ятої, десятої цієї статті громадяни, зацікавлені в приватизації земельної ділянки, подають заяву до відповідної районної, Київської або Севастопольської міської державної адміністрації або сільського, селищного, міського радого з місцезнаходження земельної ділянки.
Рішення органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування про приватизацію земельних ділянок приймається на підставі технічних матеріалів і документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Відповідно до статті 155 ЗК у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права людини по володінню, користуванню або розпорядженню земельною ділянкою, що належить йому, такий акт визнається недійсним.
Таким чином, земельним законодавством України визначений спеціальний порядок надання земельних ділянок громадянам України, порушення якого може служити підставою для визнання недійсним відповідного акту органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, якщо таким актом порушуються права людини по володінню, користуванню або розпорядженню земельною ділянкою, що належить йому.
Апеляційний суд, керуючись приведеними вище нормами матеріального права, встановивши, що відповідачі із заявами в райдержадміністрації про надання їм у власність спірних земельних ділянок не зверталися, підписи в дорученнях від їх імені виконані іншими особами, ніяких дій, спрямованих на оформлення вказаних земельних ділянок, вони не здійснювали, державних актів на право власності на землю не отримували, а також не уполномачивали інших осіб на подальше відчуження вказаних земельних ділянок, прийняв рішення про задоволення позов.
Суд касаційної інстанції помилково відмінив правильне рішення суду апеляційної інстанції, погодившись з висновком суду першої інстанції про законність отримання відповідачами земельних ділянок.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
