Новації від ГФС
Наявність дефектів в рішеннях фіскальної служби не привід сприймати їх як протиправні
ГФС відмічаєщо окремі дефекти податкового повідомлення-рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку про його протиправність. Якщо податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом в межах компетенції і з його форми можна чітко встановити зміст (зокрема, порушення законодавства і суму донарахованого податку), таке рішення є правомірним, навіть у разі, коли не дотримані окремі елементи його форми. При цьому ГФС посилається на судову практику, зокрема постанову Вищого адміністративного суду України від 28.03.2014 № 375/11 / 14-14.
Про питання нарахування авансового внеску
ГФС підкреслюєщо при визначенні суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, на яку нараховується авансовий внесок по податку на прибуток, над значенням об'єкту оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, потрібне одночасне дотримання двох умов : подача декларації по податку на прибуток за такий рік і повна сплата податкових зобов'язань, самостійно нарахованих платником в такій декларації. Інакше авансовий внесок по податку на прибуток нараховується на усю суму дивідендів.
Преференції подачі податкових накладних для платників з ритмічними постачаннями
Податківці нагадують платникам, що поставляють товари / послуги, постачання яких мають безперервний або ритмічний характер (постачання тепла, газу, електроенергії, послуг зв'язку і тому подібне), що вони мають право складати раз на місяць зведені податкові накладні по таких операціях (п. 201.4 ст. 201 НКУ). Аналогічне роз'яснення надане Державною фіскальною службою України від 14.08.2015 "Про деякі особливості функціонування системи електронного адміністрування ПДВ". Цей лист ГФС підприємство може використовувати у своїй господарській діяльності.
Окремо варто відмітити, що не усі випадки, коли постачання відбуваються ритмічно, податківці вважають такими. До ритмічних вони намагаються відносити тільки комунальні і подібні послуги, якщо ж говорити про регулярні постачання продукції, зокрема продуктів харчування, то у такому разі, краще все ж виписувати окремі накладні, навіть якщо постачання відбувається щодня.
Незастосування штрафних санкцій у зв'язку з перерахунком суми ЕСВ
Опублікованим 02.11.2015 листом ГФС, що з 1 вересня 2015 року розмір мінімальної заробітної плати збільшений до 1.378 грн., а розмір максимальної величини бази нарахування при розрахунку ЕСВ - до 23.426 грн.
При цьому ГФС вимагає від усіх платників провести донарахування ЕСВ, а також, що важливо, перерахунок бази нарахування ЕСВ відносно виплачених раніше допомоги по вагітності і пологам і сум відпускних. У разі перерахунку суми ЕСВ у зв'язку з допущеними помилками (наприклад, відносно неправильного застосування максимального розміру заробітної плати, що діяв до 01.09.2015), до платників не застосовуватимуться штрафні санкції за донарахування своєчасно не нарахованого ЕСВ.
Варто відмітити, що ГФС традиційно не вказує часові рамки дії звільнення від штрафних санкцій, що залишає широке поле для домислів.
Врегулювання окремих питань режиму тимчасово окупованих територій
03.11.2015 було обнародувано лист ГФС "Відносно визнання витрат, здійснених резидентом на користь осіб з місцезнаходженням на території СЭЗ "Крим", яким ГФС ще раз нагадала, що до резидентів і відособлених підрозділів юридичних осіб, що мають податкову адресу на території СЭЗ "Крим" застосовується податковий статус нерезидента з відповідними наслідками згідно ст.39 НКУ, а саме:
- операції на таких осіб зважають контрольованими;
- витрати на оплату товарів/робіт/послуг таких осіб враховуються згідно з правилами п.161.2. ст.161 НКУ для офшорних компаній, тобто, включаються у витрати у розмірі 85% від вартості таких товарів/робіт/послуг;
- застосовуються правила коригування фінансового результату на податкову різницю згідно з правилами пп.140.5.1, 140.5.2, 140.5.4 п.140.5 ст.140 НКУ у разі, якщо сума витрат не відповідає (у велику або меншу сторону) рівню звичайних цін, обгрунтованому в звіті про контрольовані операції, поданому згідно з вимогами ст.39 НКУ.
Також варто відмітити, що 11.11.2015 Європейська бізнес асоціація ініціювала звернення до ГФС за офіційним роз'ясненням відносно причин і законодавчих підстав для широко практикованою органами ГФС блокування відшкодування ПДВ підприємствам, які, хоча і мають виробничі потужності на територіях окремих регіонів донецькою і луганською областей, проте зареєстровані як юридичні особи на підконтрольних уряду України територіях і оплачують податки і збори в повному об'ємі і у встановлені терміни.
Перспективи законотворчості
Мінфін встановив критерії рівня ризику для цілей фінансового моніторингу
Обнародуваний проект наказу Міністерства фінансів України, встановлюючий перелік критеріїв, по яких держслужба финмониторинга проводитиме оцінку ризику використання того або іншого суб'єкта в операціях по легалізації (відмиванню) прибутків.
Критерії планується застосовувати тільки до ризикових бізнесів, що займаються, зокрема, проведенням лотерей і азартних ігор, наданням аудиторських і бухгалтерських послуг і торгівлею дорогоцінними металами.
Заслуговує на увагу той факт, що критерії визначені тільки описово, без яких-небудь кількісних показників. Перелік критеріїв включає, наприклад, тривалість функціонування суб'єктів, наявність у них відособлених підрозділів, здійснення ними у минулому порушень - показники, які складно прив'язати до відповідних рисок за відсутності додаткових пояснень.
Того ж дня опублікований і проект наказу Мінфіну, яким затверджено Положення про здійснення фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство фінансів України. Наказ повинен привести діючу систему здійснення фінансового моніторингу у відповідність з вимогам Закону України "Про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) прибутків, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму і фінансуванню поширення зброї масового знищення".
Проект наказу встановлює вимоги до співробітника, що призначається суб'єктом первинного фінансового моніторингу, порядок затвердження правил і програм фінансового моніторингу, здійснення ідентифікації, управління рисками, виявлення і призупинення ризикових фінансових операцій і підготовки персоналу в частині суб'єктів, що здійснюють вказану вище діяльність. Окремо встановлені не регламентовані раніше процедури, пов'язані з верифікацією і вивченням клієнтів вказаних суб'єктів.
Про зміни в порядку напряму податкових повідомлень-рішень
Обнародуваний проект наказу Міністерства фінансів України, уніфікуючий порядок напряму платникам податків НУР за результатами здійснення контролюючим органом перевірок виконання вимог законодавства в частині сплати податків і зборів, а також митного законодавства. Зокрема, змінений порядок передбачає можливість, за результатами оскарження рішень ГФС, не лише зменшення грошових зобов'язань, але і перегляду як суми бюджетного відшкодування, негативного значення об'єкту оподаткування на прибуток або суми ПДВ, так і суми штрафної (фінансовою) санкції і пені (що спрямоване на врегулювання однієї з істотних проблем системи оскарження НУР), а також можливість відміни НУР унаслідок невідповідності законодавству (так, п.7 проекту передбачає існування "іншого рішення про відміну" НУР), яку платник податків зміг довести.
Мінфін оприлюднив проект наказу про зміни в порядку роботи із скаргами платників податків
Обнародуваний проект наказу Міністерства фінансів України, яким встановлюється процедура оскарження НУР і інших рішень органів ГФС з урахуванням змін в структурі фіскальних органів, а також ініційованої Законом України від 25.12.2014 № 63 - VIII нової процедури податкового компромісу.
Нагадаємо, що введений вказаним Законом новий Підрозділ 9-2 Розділи ХХ "Перехідні положення" НКУ поширюється на правовідносини, що виникли до 01.04.2014, виключно в межах терміну давності (1095 днів), відносно податкових зобов'язань по податку на прибуток і ПДВ, незалежно від проведення органами ГФС перевірки за відповідні періоди, і за умови обов'язкової подачі платниками уточнюючого розрахунку або заяви за передбаченою процедурою впродовж 90 календарних днів з 01.01.2015.
При цьому логічний зв'язок між процедурою податкового компромісу, що де-факто вже припинила дію, і ще навіть не підписаним наказом простежити не вдалося.
Можуть змінитися критерії визначення великих платників податків
Обнародуваний альтернативний законопроект про перегляд критеріїв віднесення платників податків до категорії великих авторства н.д. Мірошника, що передбачає збільшення об'єму прибутків за звітний період до 1 млрд. грн., а суми сплачених податків - до 24 млн. грн.
Нагадаємо, що раніше у ВР був зареєстрований проект від 06.10.2015 № 3236, що передубачав підвищення порогового значення об'єму прибутків за останні чотири послідовні звітні квартали до 1,25 млрд. грн., а суми сплачених податків - до 35 млн. грн. У відповідь Американською торговою палатою (далі - АСС) було підготовлено лист від 12.11.2015 № 15-741, яким АСС рекомендувала профільному комітету ВР встановити пропорційну межу суми сплачених податків на рівні 30 млн. грн., а також залишити за платником право вибирати, в якому фіскальний органі він залишається на облік - і, з іншого боку, право сам фіскальний орган на місце веде облік великий платник.
Очевидно, що з урахуванням скорочення штату ГФС, передача великих платників деякому центральному офісу виглядає логічно, проте в умовах децентралізації і з урахуванням фактичної роботи платника переважно саме зі своїм місцевим офісом ГФС ті, що пропонувалися авторами законопроекту зміни не сприятимуть нормальній роботі.
Судова практика
Відсутність проведеної перевірки як юридичного факту не дозволяє контролюючому органу виносити податкове повідомлення-рішення
Цікавим з точки правової оцінки судами обставин, які послужили підставами для проведення ГФС перевірки суб'єкта господарювання, а також наслідків проведення такої перевірки, в частині прийняття контролюючим органом відповідних рішень про нарахування податків і застосування штрафних/фінансових санкцій, являється визначення Вищого адміністративного суду України (далі - ВАСУ, Суд) від 11.11.2015 у справі № До/800/26909/15, в якому Суд звернув увагу на наступне.
Недотримання встановлених статтями 75-81 Податкового кодексу України (далі - НК України) приписів порушує відповідні гарантії захисту прав і інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб'єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.
Системний аналіз вказаних норм НК України дозволяє дійти висновку про те, що проведення, зокрема, невиїзної перевірки, як контрольного заходу, передбачає наступні етапи: встановлення підстав для проведення перевірки; прийняття контролюючим органом рішення про її проведення, оформлене відповідним наказом керівника цього органу; вивчення наданих платником податків документів і інших матеріалів; оформлення результатів перевірки.
Реалізація вказаних етапів означає наявність податкової перевірки як юридичного факту, результатом якої буде прийняте керівником органу ГФС податкове повідомлення-рішення.
Таким чином, з метою забезпечення належного захисту прав платників податків, у разі призначення виїзної документальної перевірки він має право оскаржити відповідне рішення (у тому числі наказ про призначення перевірки), дії або бездіяльність контролюючого органу незалежно від того, чи здійснена фактично така перевірка, навіть після оформлення її результатів у вигляді акту (довідки).
Правовим наслідком визнання в судовому порядку недійсним наказу на проведення перевірки підприємства має бути визнання відсутньої податкової перевірки і, відповідно, автоматичне визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами такої перевірки.
У разі визнання невиїзної перевірки протиправної у зв'язку з недотриманням процедури така перевірка відсутня як юридичний факт, а отже, контролюючий орган може провести нову перевірку.
Суд зобов'язав переглянути ставки орендної плати
Черговими рішеннями ВАСУ, відносно застосування ставки орендної плати за землю, закріплена позиція, відповідно до якої з набуттям чинності НК України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, що підлягає перерахуванню до бюджету, повинен відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статей 288 НК України і є основою для перегляду встановленого розміру орендної плати.
Так, за результатами розгляду справи № До/800/47336/13, Судом вказано на те, що оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю сталося не у зв'язку з волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до норм чинного законодавства, то необхідність сплати земельного податку в новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін (визначення ВАСУ від 11.11.2015).
Аналогічна позиція приведена Судом і у визначенні від 04.11.2015 у справі № До/800/17735/13. При цьому, вказано також на ту обставину, що у разі протиріччя норм законодавчих актів нормам НК України, до моменту внесення змін до договору відносно розміру орендної плати він не може бути менше, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статей 288 НК України.
"Упрощенцы" не повинні вести облік товарних запасів
Досить цікавою для суб'єктів хозяйствования-физических осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, являється позиція ВАСУ, приведена у визначенні від 04.11.2015 у справі № До/44515/12.
Так, у вказаному судовому рішенні зроблений висновок відносно неправомірності дій органу державної фіскальної служби в частині застосування відносно фізичного особи-підприємця штрафних санкцій за відсутність обліку товарних запасів.
При цьому, судом вказано на те, що штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог пункту 12 статей 3 Закони України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" були застосовані до позивача неправомірний, оскільки обов'язок ведення обліку товарних запасів не може бути покладений на фізичних осіб - підприємців, що здійснюють свою діяльність по спрощеній системі оподаткування.
Про порядок оприбутковування готівкових грошових коштів в касі підприємства
Детальний аналіз норм законодавства, якими врегульований порядок оприбутковування готівкових грошових коштів в касі підприємства, що здійснює господарську діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, зроблений ВАСУ в ході розгляду справи № До/800/49217/14 (визначення від 04.11.2015).
При цьому, вказано на те, що порядок оприбутковування засобів поставлений в пряму залежність від вибраного підприємством і законодавчо дозволеного способу розрахунків, як наслідок, ті господарюючі суб'єкти, які проводять операції по прийому (видачі) готівки по касових ордерах використовують касову книгу.
Застосування підприємством РРО спричиняє за собою обов'язок ведення книги обліку розрахункових операцій (КУРО). Суб'єкти господарювання, які при проведенні операцій по прийому (видачі) готівки не застосовують ні РРО, ні касові ордери, використовують книгу обліку.
Оприбутковуванням готівки в касі підприємства, що робить розрахунки із застосуванням РРО, являється здійснення обліку грошей в книзі обліку розрахункових операцій саме на підставі фіскальних звітних чеків РРО і віддзеркалення надходжень цієї готівки в КУРО, що і є підтвердженням проведення процедури оприбутковування.
Підприємства, що мають відособлені підрозділи, які здійснюють касові операції з віддзеркаленням їх в касовій книзі і режим роботи яких не співпадає з розпорядком функціонування бухгалтерії підприємства, - юридичної особи, внутрішнім документом визначають порядок взаємодії відособлених підрозділів з бухгалтерією юридичної особи відповідно до вимог законодавства Україна, зокрема визначення часу робочих змін, забезпечення бухгалтерського обліку касових операцій і так далі
Антон Каганецстарший юрист практики частки права ЮК Prove Group
Ярослав Абрамовстарший юрист практики господарського права ЮК Prove Group
Наталія Ефановастарший юрист практики податкового права ЮК Prove Group
