На ринг вийшли дві команди - прибічники і скептики реформування системи виконання судових рішень.
До команди прибічників увійшли: Сергій Шклярзамміністра юстиції з питань старанної служби; Костянтин Красовскийкерівник Головного Департаменту правової політики Адміністрації Президента; Юліан Хорунжийчлен правління Асоціації юристів України, партнер ЮФ "Аріо Кепітал Груп"; Андрій Авторговадвокат, керівний партнер ЮФ "Агентство з питань боргів і банкрутства".
У свою чергу, з вагомими аргументами проти реформи виступили: Віталій Титичадвокат, арбітражний керівник; Олександр Поповголовний редактор аналітичного видання "ЮРИСТ&ЗАКОН"; Ростислав Кравецадвокат, старший партнер АК "Кравец і партнери"; Олександр Кузьадвокат, замголови АТ "Vi Vates".
Звідки взялася ініціатива?
Сергій Шкляр розповів, що Радий з судової реформи почав працювати над проектами ще рік тому, паралельно над цими проектами працював Мінюст. Міністерство закінчило розробку проектів в квітні цього року і, щоб отримати додаткову експертну оцінку, передало проекти в Радий з судової реформи, де документом зайнялася окрема група фахівців, у тому числі і іноземних. Зараз же законопроекти №№ 2506а, 2507а, 2508а визнані Президентом як невідкладні.
Небагато іншу історію походження проектів повідав член команди скептиків Віталій Титич. На думку експерта, історія реформування почалася неприродним шляхом. Для пана Титича усе почалося з дзвінка представника Світового банку з питанням, як Україна відноситься до інституту приватних виконавців. Відповідь була позитивна, внаслідок чого міжнародні експерти з цією пропозицією приїхали в Україну, щоб обговорити справи з Мінюстом. Але Міністерство тоді дотримувалося зовсім іншої позиції відносно приватних виконавців, пропонуючи реформувати існуючу старанну службу без впровадження нових інститутів.
Чому ж зараз Мінюст поміняв свою думку? "Ми живемо в тій ситуації, коли міжнародні кредитори і донори диктують умови", - роз'яснив пан Титич. Якщо раніше міжнародні представники давали можливість поїздити по інших країнах, щоб вивчити детально питання, то зараз вони просто "ламають через коліно". Таким чином, буквально за 2 місяці Мінюст погодився з пропозицією міжнародного співтовариства. Проблема в тому, що при такому реформуванні немає глибокого розуміння практичного застосування і технічних нюансів.
|
Поліпшення буде, але не відразу
Пан Шкляр роз'яснив, що ці ініціативи спрямовані на комплексну реформу. Така реформа вимагає часу, і це не лише прийняття важливих законів. Проект про старанне виробництво встановить реальні терміни для виконання процесуальних дій і прибере можливі порушення у відповідній сфері.
Новелою проекту вважається вступ реєстру боржників: будь-яка особа, відносно якої буде відкрито старанне виробництво, автоматично потрапляє в цей реєстр. Реєстр буде відкритим відносно інформації щодо боржника, а не історії виникнення заборгованості. Таким чином, бізнес перед укладенням угод, заглянувши в реєстр, зможе перевірити, чи є контрагент платоспроможним.
Що ж до законопроекту про осіб, які займаються примусовим виконанням рішень судів і інших органів, то пропонується змішана система виконання судових рішень.
|
Реформа передбачає і пілотні проектиякі після ухвалення відповідних законопроектів теж закріпляться законодавчо. Приміром, подібні проекти зараз проводяться в Києві і Сумах. Ці пілотні проекти передбачають:
- автоматичний розподіл старанних виробництв;
- роботу виконавців з планшетами (тобто, виконавці стають незалежними від своїх робочих місць);
- винагорода - максимально за одно старанне виробництво виконавець може отримати 60 тис. грн.
Сергій Шкляр вважає, що внаслідок ухвалення вказаних законопроектів і успішного впровадження пілотних проектів по всій країні не відразу, але через деякий період часу ситуація зміниться до кращого.
До речі, пілотний проект з впровадженням системи стимулювання держвиконавців придивився навіть членові команди скептиків Олександру Попову. "Я вважаю, що це один з кращих кроків, який зробив Мінюст за останні півтора-два роки. Можливо, поки варто дочекатися результатів цього експерименту. Може, саме такою мірою вийде розібратися із завалом старанних рішень і змусити держвиконавців працювати ефективніше" - розповів головред аналітичного видання "ЮРИСТ&ЗАКОН".
Чи потрібна реформа зараз?
"На мій погляд, зараз країна не готова до приватних виконавців", - відмітив Ростислав Кравец. Експерт вважає, що треба просто виконувати існуючі закони і перестати їх постійно міняти.
|
Ростислав Кравец запропонував ввести мораторій на внесення змін до законодавстваадже "те, що зараз приймається, відразу вимагає внесення змін". У плані реформування, на думку адвоката, краще було б просто підняти зарплату виконавцям і вирішити питання із старанним збором.
"Я вважаю, що не можна робити змішану систему старанного виробництва, оскільки це виходить як в ситуації з "трохи вагітною". На сьогоднішній момент реформа старанної служби недоречна і не до часу"- підсумував експерт.
Не погодився з цією думкою Костянтин Красовский: "Не робити нічого - теж політика. Але в нашому випадку потрібне щось робити і міняти". Пан Красовский роз'яснив, що вже не один рік помалу реформується старанна служба, але нічого тямущого з цього не виходить, тому і треба спробувати щось нове.
"Ізраїль і Ліван живе більше 20 років у стані війни і це не означає, що вони не реформують там свої закони" - висловив свою думку про час для реформ суддя ВХСУ Володимир Полищук.
У відповідь на критику команди-суперника Юліан Хорунжий поцікавився у скептиків, коли ж на їх думку настане час для реформ. Миттєву відповідь на це питання дав Ростислав Кравец : "Тоді, коли рішення почнуть виконуватися. А з цим законом проблем буде ще років на 15".
Окрема думка із цього приводу також висловив Олександр Кузь: "Я вважаю, що інститут приватних виконавців можна буде впроваджувати тільки тоді, коли створять реальний механізм примусового виконання рішень".
А суддя ВСУ Александр Потыльчак взагалі вважає, що з цією реформою експерти запізнилися. Суддя стверджує, що якби приватні виконавці були введені ще в 99-му році, то ми б вже забули про усі проблеми, адже тоді як раз був час реформ.
Приватні виконавці або "кишенькові служби"?
Олександр Попов відмітив, що законопроектом не передбачені нюанси перехідного періоду введення інституту приватних виконавців : звідки набиратимуть цих осіб, як відбуватиметься іспит на приватного виконавця і тому подібне
Це питання спробувало роз'яснити Юліан Хорунжийякий розповів, що Мінюст повинен сформувати гідну комісіюяка відповідатиме за допуск до професії приватного виконавця. Міжнародні експерти також пропонують створити спеціальну асоціацію. Крім того, планується розробити правила етикиякі сформують відмінності між приватним виконавцем і колектором. "Належна робота органів самоврядування і правила етики відсікатимуть тих, хто здійснює коллекторство", - вважає експерт.
|
Також пан Хорунжий відмітив, що приватних виконавців контролюватимуть суд, Мінюст і асоціація приватних виконавців.
Діяльність приватного виконавця буде ефективнішою із-за чітких економічних стимулів і можливості мати штаб помічників. У разі, якщо приватний виконавець неефективно виконуватиме рішення суду, то стягувач має право у будь-який момент поміняти цього приватного виконавця на іншого, відмітив Юліан Хорунжий.
Андрій Авторгов на додаток до вказаних плюсів також розповів, що з приватним виконавцем працювати буде набагато комфортніше і швидше. "Країни Балтії взагалі відмовилися від державних виконавців. Там головним лейтмотивом реформи було те, що раніше витрати на виконання рішень несли усі громадяни, а при введенні приватних виконавців - боржник", - відмітив експерт.
Зовсім по-іншому уявив собі діяльність приватного виконавця Олександр Кузь. Екс-чиновник, що віддав багато років державній службі в органах ГИС, проаналізувавши законопроект, дійшов висновку, що фактично приватним виконавцем може стати тільки багата людина, адже ця робота передбачає значні витрати на зміст офісу, пошук майна і т.д.
"Особисто я переживаю, щоб інститут приватних виконавців не перетворився на так звані "кишенькові служби"які по конкретних вказівках виконуватимуть судові рішення"- поділився своїм припущенням Олександр Кузь.
|
Голосуємо: за і проти
Сперечатися про впровадження інституту приватних виконавців команди могли ще довго, адже у кожного експерта були нескінченний ряд аргументів. Для того, щоб розставити усі точки над "і", ЮРЛИГА провела онлайн-опитування за місяць до дебатів, а також голосування в аудиторії після дебатів.
Так, в результаті голосування на сайті скептиками виявилося 48% опитаних користувачів порталу, 37% читачів повірили в успіх реформи, інші утрималися від прямої відповіді.
Втім, після дебатів розподіл голосів дещо змінився. Серед присутніх на дебатах гостей 54,5% у результаті підтримали команду скептиків, а 45,5% проголосували за введення приватних виконавців.
|
З обома сторонами погодився екс-міністр юстиції Олександр Лавринович : "Хіба можна досягти успіху якої-небудь інституції в країні, де не дотримуються закони"?. Екс-міністр вважає, що головна проблема не в тому, державний або приватний виконавець виконуватиме рішення, а чи можливо буде взагалі виконати його. Тому таке реформування пан Лавринович назвав другорядним.
"Друге читання законопроекту має бути з детальним розглядом кожної норми - тоді закон у фіналі вийде якісніше. Загалом, я підтримую саму ідею реформи, і якщо буде політична воля і професійний підхід, то така реформа буде успішна", - додав екс-міністр.
На підтримку законопроектів виступив Володимир Полищук: "Я категорично проти монополії взагалі, тому, звичайно, я підтримую ідею про введення недержавної системи виконання судових рішень в Україні".
"Над проектом працювало дуже багато експертів, і вийшло зробити найбільш збалансований продукт. Це один з кращих законопроектів в цьому скликанні парламенту"- виступив в захист реформи народний депутат Руслан Сидорович.
Чи дотримуються такої ж думки колеги пана Сидоровича "по цеху" ми дізнаємося вже завтра, 8 жовтня, адже пакет відповідних законопроектів включений до порядку денного засідання Верховної Ради.
Кристина Головко, портал ЮРЛИГА
Запис юридичних дебатів можна подивитися ТУТ.
