Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 2 вересня 2015 року рассмотерл справа № 6-369цс15 по суперечці фізосіб про стягнення відсотків за користування позикою, інфляційних витрат за прострочення грошового зобов'язання і 3 % річних.
Суд дійшов следущему висновку. Згідно частини 2 ст. 625 ГК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 1046 ГК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і якості.
Відповідно до частин 1 і 3 ст. 1049 ГК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві заїм (грошові кошти в такій же сумі, яка була передана йому позикодавцем) в строк і в порядку, які встановлені договором. Позика вважається поверненою у момент зарахування грошової суми, яка займалася, на його банківський рахунок або реального повернення засобів позикодавцеві.
Згідно частини 1 ст. 1050 ГК якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 справжнього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 справжні Кодекси, яка нараховується з дня, коли речі мають бути повернені, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві незалежно від сплати відсотків, покладених йому відповідно до ст. 1048 справжнього Кодексу.
Отже, у разі неповернення позичальником суми позики своєчасно його борг полягає з:
- суми позики з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання;
- відсотків по позиці, якщо інше не встановлене договором або законом, нарахованих відповідно до договору позики або облікової ставки НБУ за увесь термін користування позиковими засобами;
- 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути не лише суму, передбачену частиною 2 ст. 625 ГК, але і відсотки за договором позики за прострочений термін до дня фактичного повернення грошових коштів відповідно до частини 1 ст. 1048 ГК.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
