У кінці липня 2015 року у Верховній Раді був зареєстрований законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу України відносно доступу до інформації про платників податків" (№ 2460а)яким пропонується надати можливість банкам в режимі реального часу отримувати інформацію з баз даних про платників податків, а саме - про отримані ними прибутки і сплачені податки. Наскільки законні такі ініціативи відносно громадян, розбиралися юристи ЮК Prove Group.
Причиною появи законопроекту є необхідність вирішити проблему з невиконанням позичальниками своїх кредитних зобов'язань перед фінансовими установам - аргументується в пояснювальній записці. Додатковою перевагою для банків, у разі ухвалення законопроекту, стане зниження рівня махінацій з фінансовими ресурсами. Оскільки, отримавши достовірну інформацію про прибутки клієнтів з податкових реєстрів і баз, банк зможе визначити фінансовий потенціал позичальника і уникнути ситуації, коли у останнього немає можливості повернути гроші.
"За великим рахунком, отримання таких відомостей в окремих випадках, а також їх використання в самому банку обмеженим кругом співробітників, не створює великих ризиків. Істотним є аспект захисту інформації самим банком. Важливо, щоб даними могли скористатися тільки посадовці кредитного комітету фінансової установи. Адже не забуватимемо про випадки, коли колишні співробітники банків використовували інформацію по клієнтських рахунках з метою шахрайства", - коментує керівник практики частки права, адвокат ЮК Prove Group Тетяна Жуковская.
Саме тому законодавцеві необхідно виписати норму максимально чітко з точки зору умов доступу до згаданої інформації співробітниками банків. "До того ж, варто визначитися, коли дані з баз податкової показувати доцільно, наприклад, коли йдеться про великі суми кредиту. Інша справа кредитування незначних сум, наприклад, купівля мобільного телефону. Доступ до податкової інформації при споживчому кредитуванні, матиме занадто велика кількість співробітників банків", - відмічає адвокат.
Також, незрозумілим є режим "реального часу", вказаний в проекті, в такій ситуації, складно відстежити згоду особи, відносно якої проситься інформація. На додаток до цього, законодавець не врахував, що доступ до інформації про прибутки позичальника не розв'яже проблему виплат, якщо через якийсь час рівень прибутків боржника знизиться (наприклад, із-за зміни роботи).
"Тому говорити про те, що ця законодавча ініціатива стане панацеєю для банків, передчасно. Вона лише понизить риски і сформує для самих банків образ боржника. На завершення, також хотілося б порадити авторам законопроекту врахувати проблему тіньової заробітної плати. Адже в податкових базах прибутки в "конвертах" не відображаються. Ця норма однозначно вимагає доопрацювання, щоб досягти заявлених цілей, а не ущемити права громадян", - резюмувала Т. Жуковская.
