Нацбанк в листі від 30 липня 2015 року № 52-00010/53697 роз'яснив своє вимога про перенесення пунктів резервування інформації за 100 км.
Так, Положення про забезпечення безперервного функціонування інформаційних систем Національного банку і банків Українизатверджене постановою Нацбанку від 17 червня 2004 року № 265, передбачає можливість:
- відновлення роботи у видаленому пункті не в повному об'ємі, а в мінімально необхідному (пункт 5.3 розділу III);
- створення видаленого пункту не як окремого Центру обробки даних (далі - ЦОД), а на базі будь-якого територіально відособленого підрозділу банку (пункт 5.4 розділу III).
Нацбанк вважає, що видалений пункт, призначений виключно для збереження терміново необхідної інформації і відновлення роботи в мінімально необхідному об'ємі, може бути дешевшим рішенням, ніж повнофункціональний ЦОД.
Нацбанк зажадав організувати видалений пункт на відстані не менше 100 км за результатами аналізу ризиків і подій, яким банківська система України піддавалася впродовж 2014 - 2015 рр. Ця відстань була вибрана через те, що видалений пункт у такому разі знаходитиметься в іншій області України, а отже, на нього не вплинуть ті неблагопритяные події, яким піддається банк, або до поширення впливу подій і на цей регіон банк встигне вжити заходи для збереження інформації.
Відмічено, що для київського банку резервний пункт, розташований в м. Києві, випробовує ті ж рискы і в тому ж масштабі, що і основний банк.
Звернена особлива увага на те, що постанова № 265 було прийнято більше 10 років тому. Цей час був достатнім для того, щоб банки належним чином забезпечили своє безперервне функціонування і, зокрема, організували віддалені резервні пункти. Нацбанк виразив здивування, що зараз про організацію видалених резервних пунктів говориться як про абсолютно нову роботу, яка вимагає нових значних витрат.
Нацбанк готовий обговорити пропозиції про внесення змін до постанови № 265, проте наполягає, що такі пропозиції мають бути спрямовані на забезпечення безперервного функціонування банків.
